діяльності та оперативно реагувати на кон’юнктуру ринку, на поведінку контрагентів, на відгуки споживачів тощо [45, с.12-13].
В.М. Мандриця називає сім ознак підприємництва, серед яких, поряд з вищезазначеними, особиста відповідальність за порушення договірних, кредитних, розрахункових і податкових зобов'язань; робота у твердому режимі (підприємець зобов'язаний піклуватися про економію в усьому, раціональне використання землі та інших природних ресурсів, не забруднювати навколишнє середовище, не порушувати правил безпеки виробництва і дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і вимог щодо захисту здоров'я його працівників); новаторство і постійний творчий пошук [96, с.10].
Не заперечуючи проти таких ознак підприємництва як юридична відповідальність і новаторство (хоча, на наш погляд, вони повинні розумітися більш широко як самостійна юридична відповідальність та інновація), не можна погодитися з позначенням такої необхідної ознаки підприємництва як робота у твердому режимі як щодо самого найменування такої ознаки, так і її змісту. Поняття твердого режиму роботи є невизначеним, а його зазначене визначення через перерахування основних обов'язків суб'єктів підприємництва означає підміну ознак підприємництва обов'язками суб'єктів підприємництва, тобто відхід від сутнісних аспектів підприємництва до змісту правовідносин підприємництва.
Деякі вчені здійснюють поділ всіх ознак підприємництва на основні і неосновні, загальні і спеціальні. Так, В.Ф.Попондопуло вважає, що серед ознак необхідно розрізняти загальні (родові), властиві будь-якій вільній діяльності, у тому числі підприємницькій (це її ініціативний, самостійний, ризиковий та відповідальний характер), і специфічні ознаки підприємницької діяльності (це її спрямованість на одержання прибутку і необхідність державної реєстрації) [108, с.14-15].
Представляється, що класифікація ознак підприємництва на головні і другорядні, як і на загальні і спеціальні, не має практичного значення і носить деякою мірою штучний характер. Разом з тим, не можна не враховувати, що підприємницька діяльність є видом господарської діяльності, тому в якості родових ознак можуть розглядатися ознаки господарської діяльності, у той час як видовими (спеціальними) ознаками підприємництва є ті ознаки, що відрізняють її як комерційну господарську діяльність від некомерційної господарської діяльності.
Низка ознак підприємництва названа безпосередньо в ст.42 Господарського кодексу України. Серед них самостійність, ініціативність, систематичність, ризик, цілі одержання економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [23].
Однак вважаємо, що цей перелік законодавчо визначених ознак підприємництва не вичерпує усі його ознаки. Поряд з вищевказаними варто вказати на інші ознаки підприємництва, що важливі для його характеристики, у тому числі інноваційність.
В економічній літературі інноваційність розглядається як необхідний елемент підприємництва.
Під підприємництвом треба розуміти не будь-яку діяльність, пов'язану з виробництвом і реалізацією товарів і послуг, а лише пов'язану з обов'язковим залученням у господарський процес інноваційного, пошукового елемента, що може укладатися в різних моментах [145, с.60].
У зарубіжній літературі з підприємництва інновація (нововведення) розуміється як основна функція процесу підприємництва. Більшість дослідників в галузі підприємництва в основному, погоджуються з П.Друкером у концепції інновації: «Інновація – це специфічна функція підприємництва. Це засіб, за допомогою якого підприємець створює нові ресурси виробництва або наділяє існуючі джерела потенціалом, що збільшується, для створення багатства». Інновація визначається як процес, за допомогою якого підприємці перетворюють можливості в ринкові ідеї, засіб, за допомогою якого вони стають каталізаторами для зміни.
У вітчизняній літературі зазначається, що підприємництво характеризується обов'язковою наявністю інноваційного моменту – будь то виробництво нового товару, зміна профілю діяльності або підстава нового підприємства [40, с.16]. Більш того, підприємництво розглядається як особлива інноваційна форма виробництва, що у відповідних історичних і соціально-економічних умовах стає переважною, що і забезпечує всьому суспільному відтворенню необхідну динаміку [51, с.7].
Слід погодитися з тим, що однією з ознак підприємницької діяльності є творчий і інноваційний характер, що виявляється в пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє й оцінюється як незалежний і значною мірою такий, що покладається на самого себе, інноватор [122, с.14].
Серед необхідних ознак підприємництва слід також вказати самостійну юридичну відповідальність суб'єктів підприємництва.
В юридичній літературі вказується на ознаку відповідальності підприємців. Нерідко така відповідальність позначається в якості майнової.
Так, на думку В.Ф.Попондопуло, з комерційним ризиком тісно пов'язана майнова відповідальність самого підприємця, оскільки вона також пов'язана з майновими втратами, але це інше поняття. Майнова відповідальність підприємця як несприятливі майнові наслідки для нього обумовлена правопорушенням з його боку [108, с.17].
Цю позицію розвиває К.К.Лебедєв, який вважає майнову відповідальність, як і ризик, невід'ємною економіко-правовою ознакою підприємництва. Межі майнової відповідальності, як і ризику, залежать від того, як здійснюється підприємницька діяльність – без утворення юридичної особи або через юридичну особу, а в останньому варіанті – від виду організаційно-правової форми юридичної особи [94, с.79].
У літературі відповідальність підприємця називається неоднаково. Одні вчені, як було показано вище, пишуть про майнову відповідальність [113, с.12], інші – вказують поряд з майновою фінансову відповідальність [106, с.69] або повну економічну відповідальність [127, с.3]. Як слушно вказується в літературі, жодне з зазначених позначень відповідальності як ознаки підприємницької діяльності не є повним, оскільки не охоплює інших видів юридичної відповідальності. Тому більш правильним представляється широке позначення юридичної відповідальності, не обмежене яким-небудь одним її видом, що об'єднує всі її прояви [121, с.29].
О.М.Олейник називає в якості однієї з ознак підприємництва власну відповідальність підприємця [110, с.26]. Його відповідальність полягає в тому, що він зобов'язаний нести несприятливі наслідки, що полягають в позбавленні його без якої-небудь компенсації, що застосовується у встановленому порядку у вигляді санкції за вчинене правопорушення [97, с.248].
Щодо самостійної відповідальності підприємця як ознаки підприємницької діяльності необхідно відзначити, що як в Законі України «Про підприємництво» [5], що діяв раніше, так