в ході реалізації обраного господарського, організаційного чи технічного рішення незалежно від волі суб’єктів ризику.
Техніко-експлуатаційний ризик. Особливістю техніко-експлуатаційного ризику є те, що часто він зв’язаний не просто із заподіянням шкоди технічного характеру (поломкою, тимчасовим або й повним виходом із ладу обладнання, механізмів, транспорту тощо), але й із можливим заподіянням шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров’ю як своєму, так й інших осіб. Тому в останніх випадках для кваліфікованого визначення ступеня його виправданості чи невиправданості є дуже важливим врахування всіх суб’єктивних та об’єктивних факторів, що супроводжували цей ризик. Отже, техніко-експлуатаційний ризик можна вважати виправданим, якщо він:
- відповідав сучасним науково-технічним знанням, умінням і досвіду, основним і елементарним правилам техніки безпеки та охорони праці, був спрямований на досягнення суспільно корисної мети, яка не могла бути досягнута неризикованими засобами;
- був найбільш оптимальним для досягнення цієї мети і при цьому завідомо не створював загрозу заподіяння шкоди технічному обладнанню та механізмам, навколишньому середовищу, а також життю і здоров’ю людей;
- здійснювався особами, які практикують той або інший вид техніко-експлуатаційної діяльності систематично й володіють відповідними навичками і знаннями, мають достатній досвід, рівень знань, кваліфікації і спеціальної професійної підготовки;
- не супроводжувався відвертим порушенням правил техніки безпеки, самовпевненістю, недбальством, неадекватними і непрофесійними діями з боку суб’єкта ризику.
Фінансовий ризик. Особливістю цього виду ризику та його підвидів є те, що він зв'язаний насамперед з додатковими прибутками або і з втратами фінансово-майнового, тобто матеріального характеру для різних суб'єктів фінансової діяльності: банків, інвесторів, брокерських контор, фірм, підприємств та організацій, а тому у випадку визнання фінансового ризику невиправданим для суб'єкта ризику наступає здебільшого не кримінальна, а адміністративна відповідальність у вигляді відшкодування коштів, повернення або вилучення майна тощо.
Отже фінансовий ризик буде виправданим, якщо:
- він переслідував досягнення суспільно корисної мети і був спрямований на отримання додаткових прибутків з метою їх залучення на подальше відтворення і розширення виробництва, на підвищення його ефективності, на впровадження нових технологій, на освоєння нового асортименту продукції;
- він не зв'язаний із прямим і безпосереднім заподіянням шкоди фінансово-майнового, виробничого, техніко-експлуатаційного, екологічного характеру, заподіянням шкоди життю і здоров'ю людей;
- він не супроводжувався з боку суб’єктів фінансового ризику відвертим порушенням ними основних нормативно-правових актів у сфері фінансової дисципліни і т. ін.;
- рішення та дії суб’єктів цього ризику були позбавлені елементів авантюризму, самовпевненості або недбалості, а також умисного або завідомо неправомірного ставлення до своїх партнерів по бізнесу;
- фінансові втрати або несприятливі наслідки у випадку неуспіху відбулися через об’єктивні причини найрізноманітнішого характеру – політичного, економічного, фінансового, партнерського, екологічного і т. ін..
- була навіть заподіяна шкода правоохоронюваним інтересам, яка наступила внаслідок необережності з боку суб’єкта ризику в стані вимушеного ризику в екстремальних умовах або в ситуації недостатньої поінформованості, невизначеності, незважаючи на вжиті ним об'єктивно можливі заходи для запобігання цієї шкоди.
Професійно-галузеві ризики у невиробничій сфері
Медичний ризик. Основною особливістю цього виду ризику є те, що він спрямований на основне благо – зміцнення здоров’я та порятунок і збереження життя людей, тому саме з цим і пов’язані умови його правомірності, які, на наш погляд, можуть бути такими:
- спрямованість на досягнення суспільно корисної мети, а саме: на подальший розвиток медичної науки і на порятунок або збереження життя і здоров'я як майбутніх поколінь, так і конкретних хворих;
- відповідність мети, заради якої застосовувалося ризиковане лікування, ступеню небезпеки, що загрожувала життю чи здоров'ю хворого;
- відсутність можливості досягнення поставленої мети за рахунок дій, не зв'язаних з ризиком, особливо, в умовах екстремальної ситуації, яка зумовлює необхідність звернення до вимушеного ризику;
- наявність достатнього рівня знань, кваліфікації, спеціальної підготовки і досвіду професійної діяльності лікаря чи лікарів, належної оснащеності та відповідних умов того медичного закладу, де проводиться ризиковане медичне діяння;
- ймовірність, а не завідоме знання про можливе настання негативних наслідків для життя або здоров'я хворого внаслідок ризикованого медичного втручання;
- наявність згоди хворого, або його законних представників на застосування ризикованих методів лікування та їх поінформованість про можливість настання несприятливого результату внаслідок застосування ризикових методів лікування;
- вживання в умовах ризикованого діяння всіх можливих заходів для запобігання шкоди життю і здоров'ю хворого.
Ці умови правомірності медичного ризику в такому або у ще більш уточненому вигляді можуть бути запропоновані для їх включення в Основи законодавства України про охорону здоров’я.
Спортивний ризик. Свої особливості мають умови правомірності виправданого спортивного ризику, найбільш основні з яких, на наш погляд, можуть бути наступні:
- спрямованість учбово-тренувальних занять чи спортивних змагань на зміцнення здоров'я або на досягнення високих спортивних результатів їх учасників, причому не будь-якою ціною (тобто заподіянням шкоди їх здоров'ю а то й життю), а відповідно до науково обґрунтованих методик та встановлених норм і правил їх проведення;
- наявність достатнього рівня знань, кваліфікації, спеціальної підготовки і досвіду професійної діяльності тренерів, належної оснащеності та відповідних умов того спортивного закладу, де проводяться тренування або змагання;
- поінформованість та згода учасника змагань, тренувань або його законних представників (бажано у письмовій формі) щодо ймовірності настання можливих негативних наслідків для їх життя та здоров'я, які можуть наступити в ході тренувального процесу чи змагань;
- вживання в умовах ризикованого спортивного діяння всіх можливих заходів для запобігання шкоди життю і здоров'ю учасників змагань або тренувань, починаючи від різноманітних страхувальних засобів і закінчуючи наявністю медичних, а іноді й відповідних рятувальних служб.
Правоохоронний ризик. У зв’язку з наявністю