Фінанси і фінансова діяльність всіляко сприяють формуванню ефективної структури виробництва, стимулюють розвиток пріоритетних галузей економіки, науково-виробничої, соціальної інфраструктури та поліпшення організації господарських зв’язків. В умовах ринку їх призначення полягає також у підтримці ініціативи, ділової активності всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності.

Саме завдяки фінансовій, і насамперед кредитно-банківській системі відбувається процес відтворення і розширення виробництва, підвищується його ефективність, впроваджуються нові технології, освоюється новий асортимент продукції, здійснюється кредитно-грошова політика тощо [47, с.435].

Фінансовий ризик виникає при фінансово-грошових операціях, насамперед кредитно-банківського характеру. Тому банківський ризик, як порівняно нова категорія для нашої держави, є однією із важливих складових фінансового ризику. В цілому в банківській діяльності можна виділити наступні підвиди ризиків:

- кредитний ризик як імовірність втрат однієї зі сторін укладачів контракту про придбання фінансового інструмента внаслідок невиконання зобов'язання іншою стороною;

- валютний ризик як імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін валютного курсу як власної національної грошової одиниці, так і курсів іноземних валют;

- ризик відсотковий як небезпека фінансових втрат через різке коливання ринкових відсоткових ставок і зміну вартості кредитів;

- ризик трансляційний як ризик валютних втрат при перерахунку суми з однієї валюти в іншу (наприклад, при щорічній переоцінці валютного боргу);

- ризик потенційних збитків як максимальна сума збитків, яка може виникнути в разі зміни валютного курсу, відсоткових ставок або банкрутства контрагента.

Крім цього для банківської діяльності можуть бути характерними і такі підвиди ризиків, як ризики по факторингових та лізингових операціях, по розрахункових операціях та по операціях банку з цінними паперами тощо.

У повсякденній діяльності банку можуть існувати також ризики від стихійного лиха, політичних потрясінь тощо, які можуть заподіяти банкові фінансових збитків.

Взагалі то ризик фінансового характеру можливий і для будь-якого підприємства державної чи приватної форми власності. Так, наприклад, цей ризик може бути пов'язаний із:

- ціновим ризиком як імовірністю цінових змін внаслідок валютного, відсоткового та ринкового ризиків, що може призвести до коливання цін на продукцію, устаткування, на сировинні ресурси, запасні частини, паливо тощо;

- ризиком грошового потоку як імовірністю зміни величини майбутнього грошового потоку підприємства, пов'язаного з фінансовим інструментом;

- ризиком фінансових втрат при нещасних випадках, при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру тощо;

- майновим ризиком, який може бути пов'язаний із станом або якістю власності кредитора;

- інвестиційним ризиком, який виникає внаслідок знецінення інвестицій, передусім капіталовкладень, в результаті дії комплексу факторів політичного, соціального, внутрішньо-та зовнішньоекономічного характеру.

Відвертим заподіянням шкоди охоронюваним правом інтересам при фінансовому ризику є, наприклад, нецільове використання кредитних чи інвестиційних коштів, штучне банкрутство позичальника, штучне заниження відсоткових ставок тощо, внаслідок чого такий ризик може бути визнаним як невиправданий а його суб’єкт може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Отже фінансовий ризик буде виправданим, якщо:

- він переслідував досягнення суспільно корисної мети і був спрямований на отримання додаткових прибутків з метою їх залучення на подальше відтворення і розширення виробництва;

- він не зв'язаний із прямим і безпосереднім заподіянням шкоди фінансово-майнового, виробничого, техніко-експлуатаційного, екологічного характеру, заподіянням шкоди життю і здоров'ю людей;

- він не супроводжувався з боку суб’єктів фінансового ризику відвертим порушенням ними основних нормативно-правових актів у сфері фінансової дисципліни, їх неправомірними або некомпетентними діями;

- фінансові втрати або несприятливі наслідки у випадку неуспіху відбулися через об’єктивні причини найрізноманітнішого характеру – політичного, економічного, фінансового, партнерського, екологічного і т. ін.

2.3. Професійно-галузеві види ризику в невиробничій сфері

Відомо, що поряд з матеріальними потребами з розвитком суспільства все більше зростають потреби в суспільних і духовних благах, які створюються саме у сфері нематеріального виробництва [47, с.65], а саме в медицині, спорті, правоохоронній сфері, освіті, культурі тощо. Для цих сфер теж характерні різноманітні види ризику, які корелюють із зазначеними сферами: медичний, спортивний, правоохоронний, педагогічний ризики та інші, розгляду яких присвячений наступний аналіз роботи.

2.3.1. Медичний ризик

Однією із галузей практичної діяльності людини у невиробничій сфері, якій завжди притаманний ризик заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, зокрема, життю або здоров'ю людини, є медицина. Це відбувається незважаючи на те, що її зусилля повинні бути і є спрямовані насамперед на збереження або спасіння цих благ людини.

Проте проводячи десятки тисяч найскладніших операцій, у тому числі на таких „складних” органах, як серце, легені, печінка, нирки, головний мозок тощо, медицина активно вторгається в найскладніші процеси, що відбуваються в організмі людини. При цьому використовуються не тільки традиційні способи діагностики і лікування, але часто і нові методики, прилади і лікарські препарати, застосування яких неодмінно пов'язане із ризиком, що ставить перед наукою все нові задачі не тільки медико-біологічного, але і соціально-юридичного характеру.

Тому цілком небезпідставно в медицині говорять про так званий медичний ризик, який є однією із різновидностей професійно-галузевого ризику. А оскільки цей ризик безпосередньо зв'язаний з можливістю заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей, то оцінка даного виду ризику має і кримінально-правовий характер.

Питання медичного ризику в медичній та правовій літературі не є новим і йому присвячено достатньо багато праць: П. Дагеля [18], Ф.Ю. Бердичевського [7], Н.С. Малєіна [45], Н.Н. Малиновського [38], Н.Б. Денисюка [41], С.Я. Долецького [43], В.І. Саморокова [52] 1994; А.В. Сєрової [51].

У юридичній літературі медичний ризик визначається по-різному. Так, В.А. Глушков визначає медичний ризик як „правомірне застосування науково-обґрунтованих лікувально-діагностичних заходів для порятунку життя і збереження здоров'я хворого, якщо