Отже, загальна родова назва „професійно-галузевий ризик” має достатньо широкий поняттєвий діапазон і дозволяє включати в нього різноманітні види ризику як за професійною, так і за галузевою ознаками. Самі ж по собі терміни „професійний” чи „галузевий” окремо для такої загальної назви не є самодостатніми, проте разом вони є взаємоперехресними, взаємодоповнюючими і взаємозв’язаними, оскільки перебувають між собою в суб’єктно-об’єктних стосунках, утворюючи певну діалектичну єдність. Таким чином, до професійно-галузевих ризиків ми будемо відносити ризики у сфері матеріального виробництва, у невиробничій та у так званій проміжній сферах.

В цілому ж здійснений нами поділ ризиків на види може бути схематично зображений наступним чином (див. рис.).

Як показує рисунок, ми виділяємо в рамках професійно-галузевого ризику не тільки ті види ризиків, які можливі у сферах матеріального, нематеріального виробництва та у проміжній між ними сфері, за основним критерієм „суб’єкт-об'єкт” діяльності, але й також за цілим рядом другорядних критеріїв, які уже згадувалися на початку даного розділу і які будуть детальніше проаналізовані в наступних розділах роботи.

2.2. Професійно-галузеві види ризику в сфері матеріального виробництва

Як про це було зазначено вище, основним критерієм, за яким в юридичний науці здійснюється поділ ризиків на види є критерій „суб’єкт-об’єкт” ризику, тобто, з одного боку, професійний статус суб’єкта, а з іншого – галузь його діяльності. Тому в наступних розділах роботи ми і проаналізуємо ті професійно-галузеві види ризиків, які є найбільш характерними для сфер матеріального, нематеріального виробництва та проміжної між ними сфери.

Однією з найбільш ризикових сфер суспільної практики є сфера матеріального виробництва, яка є „вихідним пунктом загального процесу суспільного виробництва” [62, с.55]. Незважаючи на технічну модернізацію процесу цього виробництва, його технологічне переозброєння, сучасні виробничі процеси не позбавлені як і раніше певного ступеня небезпеки, ризику заподіяння шкоди різноманітним правоохоронюваним інтересам.

В сьогоднішніх умовах сприяє виникненню ризикових ситуацій у матеріальній сфері виробництва багатоукладність економіки, розвиток нових товарно-ринкових відносин із властивими їм елементами стихійності і кон'юнктури, економічна самостійність підприємств, яка прийшла на зміну жорсткому плануванню й адмініструванню. Недаремно Е.О.Маляєва та А.В. Колосов під господарським ризиком розуміють певні господарські ситуації з елементами об'єктивної економічної невизначеності, що виникають при переході на нові форми господарювання [37, с.96].

Щодо ризику у сфері матеріального виробництва в економічній та юридичній літературі найбільш часто вживаються найрізноманітніші терміни: „економічний”, „господарський", „виробничий" або „виробничо-господарський” ризики, які, як це було уже проаналізовано раніше, близькі за своїм змістом. Ці види ризику були предметом дослідження цілого ряду вчених-юристів: М.С. Грінберга [ 35], А.П. Альгіна [3; 5], О. Гав’язя [11], В. Мельникової [43], Г.В. Овчинникової [43], В. Широкова [65], А.В. Колосова [53]. У нашому дослідженні ми схиляємось до вживання щодо ризику у сфері матеріального виробництва до усталеного, давно вживаного і достатньо ємного, на наш погляд, терміну „господарський ризик”.

Більше того, у науковій літературі з питання господарського ризику існують різні варіанти його визначень [39, с.96; 15, с.18; 45, с.110; 23, с.271]. Незважаючи на різноманітність цих визначень, їх об’єднує те, що поняття ризику в господарській діяльності нерозривно зв'язане або з одержанням прибутку або навіть з поняттям збитку у вигляді додаткових витрат. І це зрозуміло, адже у господарській діяльності важко з повною впевненістю розраховувати на одержання конкретного прибутку. Як стверджує О.О.Ільюхов, господарський ризик - це „діяльність суб'єкта господарювання в умовах об'єктивної економічної невизначеності, що дає можливість одержання як прибутку, так і збитків різного характеру при переході з однієї форми господарювання на іншу або ж при збільшенні колишніх обсягів тієї чи іншої продукції, що випускається” [22, с.110]. „Але все-таки, - зазначає далі автор - не варто ототожнювати ризик саме з одержанням негативних результатів. Ризик може бути також виражений і прагне бути вираженим в успішному результаті, в отриманні більшого прибутку, ніж очікувалося. Тому, у кінцевому рахунку, і йдуть на ризик суб'єкти господарювання (керівники підприємств, підприємці тощо)” [22, с.109].

На підставі цього ми визначаємо господарський ризик як викликане конкретною виробничо-господарською ситуацією і спрямоване на досягнення оптимальних результатів прийняття суб’єктами ризику альтернативних господарських рішень, які в умовах невизначеності та ймовірності настання непередбачених факторів можуть цілком або частково привести до відхилення від раніше запланованої мети, заради якої приймалися ці рішення. Причому таке відхилення може набувати форму можливої невдачі або ймовірності одержання більшого, ніж очікувалося, прибутку [3, с.87].

У науковій літературі не тільки фігурують різні визначення господарського ризику, але й по-різному визначаються його види. Так, деякі вчені до числа найбільш розповсюджених видів, зв'язаних з господарською діяльністю, відносять: підприємницький, комерційний і економіко-управлінський [43, с.65]. С.І. Гредов виділяє такі різновиди господарського ризику: виробничий, комерційний і фінансовий ризики [15, с.19]. О.О.Ільюхов вважає, що господарський ризик можна поділити на виробничий, підприємницький, банківський [45, с.112].

Звичайно, всі вищезазначені класифікації видів господарського ризику є по-своєму вірними і їх різноманітність можна пояснити, в основному, тим, що господарська практика охоплює безліч сфер людської діяльності. Проте ми у даному дослідженні спробуємо дати свою класифікацію видів ризику в господарській сфері діяльності.

Тому на підставі вищезазначеного в рамках господарського ризику ми