Про проведену реєстрацію зміни імені призовника і військовозобов’язаного відділ реєстрації актів цивільного стану в семиденний строк надсилає повідомлення до районного (міського) військового комісаріату, у якому він перебуває на обліку, а також до відділу внутрішніх справ за місцем проживання заявника [22].

У випадку, якщо громадяни України, які бажають перемінити прізвище, ім’я, по батькові проживають постійно за кордоном, то вони, згідно з положенням про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, подають клопотання про це до дипломатичного представництва або консульської установи України. Дипломатичне представництво або консульська установа України при розгляді клопотань про переміну прізвища, імені, по батькові громадян України здійснює необхідну перевірку та на підставі матеріалів перевірки провадить переміну прізвища, імені, по батькові або відмовляє в цьому. Реєстрація переміни прізвища, імені, по батькові громадян України, які постійно проживають за кордоном, провадиться дипломатичним представництвом або консульською установою України, що прийняла клопотання, після сплати консульського збору. За повідомленням дипломатичного представництва або консульської установи України відділ реєстрації актів цивільного стану за місцем знаходження книги запису актів цивільного стану вносить виправлення у відповідний актовий запис та в необхідних випадках надсилає дипломатичному представництву або консульській установі України свідоцтво для вручення заявникові. Розгляд клопотань про переміну прізвища, імені, по батькові громадян України, які народились або одружилися за кордоном, провадиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством закордонних справ України та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами [16].

Переміна прізвища, імені, по батькові не дозволяється у випадках, якщо:

а) заявник перебуває під слідством, судом або має судимість;

б) є заперечення з боку органів внутрішніх справ [16].

На нашу думку, остання норма передбачена в пункті 15 положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, не є демократичною і може використовуватись для зловживань з боку органів державної влади. Тому ми вважаємо, що положення, згідно з яким переміна прізвища, імені, по батькові не дозволяється, якщо є заперечення з боку органів внутрішніх справ, слід відмінити.

Згідно з частиною 5 статті 295 Цивільного кодексу України, прізвище фізичної особи може бути змінене відповідно до закону у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним [2].

Так відповідно до статті 45 Сімейного кодексу України, наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого [3].

Фізична особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави, у випадку коли вона знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу реєстрації актів цивільного стану. Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.

Якщо шлюб розривається, то згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище [3].

В цивільних кодексах більшості країн СНД (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Російська федерація, Грузія, Молдова тощо), на відміну від Цивільного кодексу України, зазначається, що зміна фізичною особою імені не являється підставою для зміни її прав і обов’язків, набутих під попереднім іменем; фізична особа зобов’язана прийняти необхідні міри для повідомлення своїх боржників і кредиторів про зміну імені та несе відповідальність за збитки, спричинені в зв’язку з невиконанням цього обов’язку [31; 27; 26; 25; 35; 32].

На нашу думку, такі положення є досить позитивними, і внесення їх в Цивільний кодекс України дозволить більш повно захистити права та інтереси учасників цивільних правовідносин і зменшити до мінімуму можливість зловживань, пов’язаних зі зміною імені фізичної особи.

Враховуючи вищесказане, ми вважаємо за доцільне доповнити статтю 295 Цивільного кодексу України частинами 6 і 7, наступного змісту:

Стаття 295. Право на зміну імені

6. Зміна фізичною особою імені не є підставою для зміни її прав і обов’язків, набутих під попереднім іменем.

7. Фізична особа зобов’язана прийняти необхідні міри для повідомлення своїх боржників і кредиторів про зміну імені та несе відповідальність за збитки, спричинені в зв’язку з невиконанням цього обов’язку.

Підсумовуючи вищесказане, варто зазначити, що чинне законодавство України досить повно регулює порядок державної реєстрації прізвища, імені та по