Крім цього, в цивільному законодавстві України не достатньо врегульовані наслідки зміни фізичною особою свого імені, для уникнення цієї прогалини, ми вважаємо, варто доповнити статтю 295 Цивільного кодексу України, так як це було вказано вище. На нашу думку, такі зміни в законодавстві з одного боку покращать реалізацію фізичною особою права на ім’я, а з іншого – більш повно захистять інших осіб від можливих зловживань фізичними особами, які недобросовісно використовують право на зміну прізвища імені та по батькові; та зроблять цивільні правовідносини стабільнішими.

2.3. Захист права на ім’я

Для забезпечення належної участі фізичної особи у цивільних правовідносинах, потрібно всебічно захистити право громадянина на ім’я від посягань та незаконного використання іншими особами. В даному підрозділі будуть досліджуватись основні способи захисту права на ім’я, а також наводитимуться приклади основних порушень цього права іншими фізичними особами.

Порядок використання імені фізичної особи, а також захист права на ім’я регулюється статтею 296 та рядом інших норм Цивільного кодексу України.

Так згідно зі статтею 296 вищезгаданого нормативно_правового акту, фізична особа має право використовувати своє ім’я у всіх сферах своєї діяльності [2]. Аналізуючи дане положення, можна зробити висновок, що не допускається набуття прав та обов’язків під іменем іншої фізичної особи, хоча в Цивільному кодексі України про це прямо і не вказано. На нашу думку, дану норму варто внести в статтю 296 Цивільного кодексу України.

Незаконне використання чужого імені може відбуватись в найрізноманітніших формах. Так, наприклад, в 1989 році за результатами лабораторного дослідження в штаті Колорадо в жінки колишнього Президента США Ненсі Рейган був отриманий позитивний результат тестування на СНІД. Надійшло розпорядження не розповсюджувати дану інформацію, але через декілька днів в лабораторії отримали ще декілька підтверджуючих цей факт тестів. Виявилось, що одна з пацієнток, скориставшись тим, що документи при медичному обстеженні пред’являти було не потрібно, називала лікарям ім’я Ненсі Рейган [39, с. 47].

В газеті “Вечерняя Москва” був опублікований лист, підписаний вдовою відомого артиста, що стосувався пам’яті померлого. Згодом виявилось, що лист написав хтось інший, свідомо скориставшись чужим популярним прізвищем [39, с. 47].

Ці приклади показують можливі форми навмисного порушення права на ім’я зі сторони інших осіб. Зловживання чужим іменем, використання його на шкоду уповноваженій особі або для набуття собі вигоди є неприпустимим.

Досить часто ім’я фізичної особи використовується в літературних та інших творах (кінематографічних, музичних, театральних тощо) як персонажа (дійової особи). В цих випадках, згідно з частиною 2 статті 296 Цивільного кодексу України, обов’язково потрібна згода фізичної особи, а після її смерті – згода її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер [2]. Доволі часто в фільмах, які не присвячені конкретним людям, зазначається, що всі персонажі та події є вигаданими, і будь_який збіг з реальними подіями та особами є випадковим.

В той же час використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіовідеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди [2].

Відповідно до частини 4 статті 296 Цивільного кодексу України, ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення [2].

Що ж стосується потерпілого від правопорушення, то його ім’я може бути обнародуване лише за його згодою. Так само ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою [2].

В той же час не є порушенням права на ім’я фізичної особи, якщо у засобах масової інформації чи літературних творах використовується початкова літера прізвища фізичної особи.

Деколи в засобах масової інформації, по радіо, телебаченню наводяться справжні імена фізичних осіб. Інформація в таких публікаціях, навіть, якщо вона носить позитивний характер (великий виграш в лотерею, народження близнят), може бути небажаною для людини. В таких випадках, якщо інформація публікується без згоди фізичної особи, порушується право на особисте життя та його таємницю. Адже, згідно зі статтею 301 Цивільного кодексу України, фізична особа сама визначає можливість ознайомлення зі своїм особистим життям інших осіб.

Доволі часто після смерті фізичної особи, її ім’я використовується для найменування населених пунктів, вулиць, шкіл, підприємств тощо. В українському законодавстві такий спосіб використання імені фізичної особи неврегульований. В той же час на практиці можливе виникнення ситуації, коли при присвоєнні імені людини населеному пункту чи вулиці, це ім’я викривляється, наприклад, внаслідок скорочення. Виникає питання – як поступати в подібних випадках? На нього законодавство не дає відповіді. На нашу думку, дану прогалину в законодавстві варто заповнити.

При викривленні чи використанні імені фізичної особи способами або в формі, що посягають на її честь, гідність або ділову репутацію, фізична особа має право на захист способами передбаченими Цивільним кодексом України.

При порушенні права на ім’я фізичній особі, як правило, завдається моральна шкода, яка може полягати у душевних стражданнях, яких