Індивідуальна папка з: «Правознавства»

Зміст

Конституційне право

- функції конституційного права

- Обов’язки громадянина України.

- Основні повноваження ВРУ.

- Основні повноваження ПУ.

Цивільне право:

Функції та принципи цивільного права

Поняття і система зобов’язань у цивільному праві

Поняття зміст та особливості цивільні правовідносин

Цивільна правоздатність і дієздатність

Житлове право

Житловий кодекс

Права найманця

Обовязки найманця

Фінансове право

Поняття фінансового права

Фінансова діяльність держави та органи, що її здійснюють

Ознаки податку, функції податку

Поняття податкового права та загальна характеристика податкового законодавства

Аграрне право

Основні функ. Аграрного права

Особливості аграрних правовідносин

Аграрні підприємства

Земельне право

Особливості земельних і сільськогосподарських відносин

Земельна реформа

Земельний кодекс

Приватна власність на землю

Кримінальне право

Кримінальний кодекс України

Поняття злочину

Кримінальна відповідальність і її підстави

Кримінальне покарання і його види

Міжнародне право

Джерела міжнародного права

Основні принципи міжнародного права

Екологічне право

ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Ознаки екологічної безпеки.

Види екологічної безпеки.

Форми екологічної безпеки.

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

Функції конституції України:

Обов’язки громадянина України.

Громадянин України має такі обов’язки :

Окрім цього існує ряд обов’язків щодо володарів власності, а саме: "Власність не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству" (Стаття 13 Конституції України.), "Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі." (Стаття 41 Конституції України.)

Основні повноваження Верховної Ради України:

внесення змін до Конституції України;

призначення всеукраїнського референдуму;

прийняття законів;

затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього, контроль за його виконанням;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

затвердження загальнодержавних програм економічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

призначення виборів Президента України;

заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

оголошення за поданням Президента України стану війни і оголошення миру;

усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);

розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМУ;

призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони;

здійснення контролю за діяльністю КМУ;

прийняття Регламенту ВР.

Основні повноваження Президента України:

забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

звертається з посиланням до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до ВР про внутрішнє і зовнішнє становище України;

представляє державу в міжнародних відносинах;

приймає рішення про визнання іноземних держав;

призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України;

призначає позачергові вибори до ВР у строки, встановлені Конституцією;

припиняє повноваження ВР у випадках, передбачених Конституцією;

вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВР України подання про призначення ВР Прем’єр міністра України;

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою ВР Генерального прокурора;

призначає на посаду та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Функції та принципи цивільного права.

Функції – це певні напрямки впливу цив.-прав. норм, обумовлені змістом суспільних відносин (власності товарно-грошових, особистих немайнових), що включені до предмета цивільно-правового регулювання.

Функції:

1) регулятивна – забезпечує врегулювання нормами цивіл. права відносин власності, товарно-грошових а також особисто немайнових.

2)охоронна – забезпечує захист порушених суб’єктивних майнових і особистих прав.

3)попереджувально-виховна – тісно пов’язана з охоронною. Може здійснюватися лиш відносно правопорушників, чия поведінка заслуговує на засудження.

4) попередж.-но-стимулююча – зміст полягає в стимулюванні різними цив.-прав. засобами; необхідної суспільству і державі поведінки громад. та організацій.

Поняття і система зобов’язань у цивільному праві

У цивільному законодавстві так визначено поняття зобов’язання: в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Види зобов’язань:

а) часткові – кожний кредитор має право на одержання виконання в рівній частці предмета зобов’язання, кожний з боржників зобов’язаний виконати свою частку, рівну з частками інших боржників даного зобов’язання.

б) субсидіарні – при невиконанні або неналежному виконанні обов’язку одним із боржників зобов’язання виконання зобов’язання покладається на іншого боржника.

в) солідарні – кожний кредитор вправі одержати виконання в повному обсязі, а кожний боржник повинен виконати зобов’язання також повністю.

г) уступка вимоги – передача кредиторам своїх прав за зобов’язання іншій особі (кредитор, який поступився своїми правами – цемент), а особа, на користь якої право поступається – цесіонарій.

д) переведенням боргу – вибуття із зобов’язання первісного боржника і вступ у нього нового боржника.

Поняття зміст та особливості цивільні правовідн.

Цивільні.-правові відносини – це форма, завдяки якій норми ц. права реалізуються в житті.

Особливості:

1) це майнові і особисті немайнові відносини урегульовані нормами цивільного права.

2) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;

3) суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.

Таким чином цивільні.-правові відносини – це майнові та особисті немайнові відносини між майново відокремленими юр. рівними учасниками, що є носіями суб’єктивних цивільних прав, обов’язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного принципу.

Цивільна правоздатність і дієздатність

Правоздатність – це здатність мати цивільні права й обов’язки. Виникає з моменту народження до смерті.

Реальність і гарантованість правоздатності: (ст.12 ЦК).

а) ніхто не може бути позбав. цив. правоздатності;

б) можливе обмеження (до 5 р.) (позбав. права займати певні посади тощо).

Дієздатність – здатність своїми діями набувати цив. прав. і створювати для себе цив. обов’язки.

а) повна – 18 р.

б) часткова – від 15 до