в) обмежена – 1) зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами;

2) як наслідок цього – тяжке матеріальне становище самого громадянина та його сім’ї.

Здійснюється в судовому порядку.

д) визнання громад. недієзд. лише в судовому порядку, якщо внаслідок душевної хвороби або недоумства гр.-ин не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.

ЖИТЛОВЕ ПРАВО

Розділи житлового кодексу:

Загальні положення (ст. 1-12);

Управління житловим фондом (ст. 13-30);

Забезпечення громадян жилими приміщеннями. Користування жилими приміщеннями (ст. 31-174);

Забезпечення схоронності житлового фонду, його експлуатація та ремонт (ст. 175-188);

Відповідальність за порушення житлового законодавства (ст. 189-190);

Вирішення житлових спорів (ст. 191);

Заключні положення.

Права найманця:

Обовязки найманця

Надати вказане в ордері житлове приміщення;

Своєчасно проводити капітальний ремонт житлового приміщення;

Забезпечити належну роботу інженерного обладнання та місць загального користування;

Щорічно проводити підготовку будинку до зими.

ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Поняття фінансового права
В основу поділу права будь-якої держави на окремі галузі покладено матеріальний зміст суспільних відносин, що регулюються нормами цих галузей, тобто предмет правового регулювання. Фінансово-правові норми регулюють фінансові відносини, які мають грошовий характер. У фінансових відносинах інтереси держави представляють органи, наділені нею влад–ними повноваженнями. Іншою стороною у фінансових відносинах виступають органи держави, господарські організації різних форм власності, громадські організації, об’єднання громадян, окремі громадяни, на яких покладені обов’язки щодо внесення платежів державі або цільовому використанню асигнувань, що відпускаються з фондів коштів. Не всі грошові відносини, в яких беруть участь органи держави з владними повноваженнями, є фінансовими, бо грошовий характер мають відносини, що регулюються й іншими нормами права – цивільного (наприклад, купівля-продаж, позика), адміністративного (штраф за порушення правил дорожнього руху). Отже, ще однією особливістю фінансових відносин є те, що це відносини з приводу утворення, розподілу, використання фондів коштів як централізованих, тобто тих, які надходять у розпорядження держави як суб’єкта влади, так і децентралізованих, тобто утворених в усіх галузях народного господарства з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.
З викладеного вище можна зробити висновок, що фінансове право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі утворення, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.
Фінансове право є самостійною галуззю права. Воно тісно пов’язане з усіма галузями правової системи. Як галузь права, фінансове право поділяється на окремі правові інститути – бюджетне право; податкове право; норми, що закріплюють державні видатки; емісійне право; кредитно-розрахункові норми; валютне законодавство; норми, що регламентують фінансовий контроль тощо.

Фінансова діяльність держави та органи, що її здійснюють
Для розуміння природи й особливостей фінансової діяльності держави необхідно мати уявлення про фінанси.
Поняття фінансів походить від французького finance. Це сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні держави, підприємств, установ, організацій, а також порядок їх формування розподілу і використання.
Як явище фінанси виникають з появою держави і грошей. Для виконання своїх завдань та функцій держава передбачає наявність державних фінансів. Вони поділяються на централізовані (поступають у розпорядження держави й утворюють централізовані грошові фонди) і децентралізовані (поступають у розпорядження підприємств і утворюють децентралізовані фонди грошових коштів).
У державі до початку планового фінансового року потрібно виявляти всі можливі джерела доходів і правильно встановлювати напрями витрачання коштів. Цим займаються відповідні органи, які починають планувати доходи і видатки на плановий рік. Отже, вони займаються фінансовою діяльністю.
Фінансова діяльність держави – це діяльність відповідних державних органів щодо утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання функцій держави.
Фінансова діяльність пов’язана з акумуляцією доходів і проведенням необхідних витрат, є обов’язково плановою та здійснюється у правовій формі.
Метою фінансової діяльності є відповідність доходів видаткам, а також забезпечення законності збирання, розподілу і використання грошових фондів коштів.
Практично всі державні органи займаються фінансовою діяльністю. Проте її масштаби та міра їх участі в ній неоднакові.
До органів, що здійснюють фінансову діяльність в Україні, належать:
– Верховна Рада України;
– Президент України;
– Кабінет Міністрів України;
– Міністерство фінансів України;
– Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;
– Органи місцевого самоврядування;
– Державне казначейство України;
– Рахункова палата України;
– Органи державної податкової служби України.
Стратегічне, загальне керівництво й управління державними фінансами забезпечують Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України.
Міністерство фінансів України забезпечує реалізацію державної фінансової політики і здійснює керівництво у сфері державних фінансів; організовує роботу щодо підготовки і складання Державного бюджету; бере участь у розробці прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на поточний період та перспективу; розробляє проект Державного бюджету України; удосконалює методи складання бюджету, поряд з бюджетним фінансуванням здійснює методичне керівництво у цій сфері; у межах своєї компетенції виконує Державний бюджет України, складає звіт про виконання Державного бюджету України тощо.
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим складає проект республіканського бюджету, розглядає звіт про його виконання, контролює роботу і стан фінансів державних підприємств, установ, організацій, що розташовані на підвідомчій території, здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством.
Відповідні повноваження у сфері фінансової діяльності мають органи державної податкової служби. Ці повноваження визначає Закон України “Про державну податкову службу.

Ознаки податку

примусовість і обов’язковість;

безоплатність;

безумовність;

нецільовий характер;

розподіл коштів;

безповоротність.

Поняття податкового права та загальна характеристика податкового законодавства
У системі фінансових важелів держави як елементів фінансового механізму важливе місце займають податки. Податки є найбільш важливим і впливовим інструментом регулювання економічних відносин. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку