Слід зазначити, що деякі види порушень (наприклад зловживання

монопольним становищем) можуть вчинятися як у формі дій (застосування різних цін до рівнозначних товарів або угод, створення перешкод доступу на ринок) так і у формі бездіяльності (часткова або повна відмова від реалізації товару).

Самим поширеним видом правопорушень яке вчиняється у формі бездіяльності виступає неподання органам Антимонопольного комітету інформації, що є пасивним невиконанням суб?єктами господарювання відповідних обов?язків [58, с.9].

Крім протиправного діяння, суспільно небезпечні наслідки причинний зв?язок між діянням і його наслідком також відноситься до об?єктивної сторони правопорушення. Ці правопорушення наносять шкоду суспільним відносинам в сфері конкуренціїі обмежують свободу підприємницької діяльності і права споживачів.

Види перешкод:

економічні, адміністративні і інші перешкоди, які встановлюються органами державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю, але не при правомірному здійсненню ними функцій державного регулювання і контролю, а в результаті порушень антимонопольного законодавства;

перешкоди, які створюються суб?єктами господарювання в результаті порушень антимонопольного законодавства, а не при правомірному здійсненні ними господарської діяльності на конкретному ринку.

Усунення суб'єктом господарювання наслідків відповідного порушення саме по собі не є підставою для звільнення його від відповідальності [12].

З суб?єктивної сторони порушення антимонопольного законодавства про захист економічної конкуренції характеризується наявністю вини.

Суб?єктами порушень є суб?єкти господарювання, об?єднання, а також органи влади, місцевого господарювання, адміністративно-господарського управління і контролю.

Всі порушення законодавства про захист економічної конкуреції можуть бути поділені на на декілька груп по критерію суб?єкта правопорушення:

правопорушення які вчиняються суб?єктами господарювання (антиконкурентні узгоджені дії, зловживання домінуючим становищем.);

правопорушення які вчиняються виключно органами влади, органами місцевого самоврядування і контролю (антиконкурентні дії даних органів, схилення до порушення конкурентного законодавства);

правопорушення які вчиняються органами влади і суб?єктами господарювання (дача органами влади рекомендацій суб?єктам господарюваня, які схиляють останніх до вчинення антиконкурентних правопорушень) [53, с.16].

За правопорушення у сфері економічної конкуренції передбачаються такі види відповідальності:

Господарсько-організаційні санкції застосовуються у формі:

примусового поділу суб?єкта господарювання, що зловживає монопольним становищем на ринку. Реорганізація суб?єкта господарювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд протягом встановленого строку, який не може бути меншим шести місяців;

надання обов?язкових до виконання вказівок щодо припинення виявлених порушень (у тому числі скасування чи зміна органом влади, органом місцевого самоврядування, органом адміністративно-господарського управління і контролю прийнятого ним рішення чи розірвання угоди, що визнані антиконкурентними діями зазначених органів), відновлення попереднього стану на ринку;

блокування цінних паперів;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі порушення умов їх надання;

вимога щодо обов?язкового спростування порушником в офіційних органах преси неправдивих, неточних або неповних відомостей (у разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб?єкта);

скасування на вимогу антимонопольних органів ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб?єктів господарювання у разі порушення ними антимонопольного законодавства.

Зазначені санкції застосовуються здебільшого антмонопольними органами чи на їх вимогу самим порушником (примусовий поділ, спростування відомостей, що дискредитують конкурента) чи іншим компетентним органом (скасування ліцензії).

2. Господарсько-адміністративні штрафи накладаються на суб?єктів господарювання та їх посадовими осіб за передбачені законом порушення антимонопольно-конкурентного законодавства. При цьому розмір штрафу залежить від виду порушення або розміру незаконно отриманого прибутку. Рішення про накладення про накладення штрафів приймається антимонопольними органами на їх засіданнях.

3. Безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб?єкта як у виробника, так і в продавця застосовується за відповідні акти недобросовісної конкуренціїх, з дотриманням передбаченого КМУ порядку. Відшкодування шкоди як форма господарсько-правової відповідальності передбачається у разі заподіяння внаслідок порушення конкурентного законодавства шкоди учасникам конкуренції, споживачам, державі. Застосовується в судовому прядку за заявою заінтересованої особи, в інтересах держави Ї антимонопольних органів, прокурора. Розмір шкоди визначається за правилами ЦК (ст. 203), а у разі вчинення порушень, передбачених 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції" (антиконкурентні узгоджені дії, зловживаня монопольним становищем; здійснення суб?єктами господарювання без наявності відповідного дозволу, якщо останній є необхідним;) у подвійному розмірі завданої шкоди [21, с.347].

Отже, юридична відповідальність за антиконкурентні правопорушення являє собою охоронні правовідносини, що виникають між компетентним державним органом та правопорушником у зв'язку із застосуванням до останнього примусових заходів у встановленому порядку.

Штраф – як особливий вид відповідальності суб?єктів господарювання

У вітчизняному законодавстві немає загального визначення поняття "фінансова відповідальність", як і переліку видів фінансових санкцій, що загострює проблему їхнього застосування. До фінансових санкцій можна віднести фінансовий штраф, пеню, призупинення бюджетних асигнувань.
Фінансова санкція розглядається як штрафний засіб державного примусу, виражений у грошовій формі, що має кратний чи абсолютно визначений характер, і який застосовується уповноваженим державним органом до порушника.

До суб?єктів господарювання які порушили норми конкурентного законодавства також можуть застосовуватись фінансові санкції. Найбільш поширеною санкцією є накладення штрафів на суб?єктів господарювання антимонопольними органами.

Не дивлячись на широку поширеність штрафів як юридичної відповідальності за порушення антимонопольного законодавста, їх галузева приналежність залишається невизначеною.

Іноді в науковій літературі хоч і відзначається, що відповідальність за ці порушення можлива у вигляді штрафів, однак при цьому не вказується до якого виду відповідальності її слід віднести. Деякі російські вчені розглядають накладення штрафів органами АМК України як адміністративну відповідальність. Проте вони фактично при цьому ототожнюють відповідальність у вигляді штрафів, які накладаються на господарюючих суб?єктів із адміністративною відповідальністю посадових осіб суб?єктів господарювання у