Основне – це низька правосвідомість частини учасників підприємницького життя, яка як показує практика майже завжди зумовлена відсутністю правових знань і навичок захисту;
застарілі норми, нестабільність, прогалини у чинному законодавстві, тобто, наявність вад, які не забезпечують адекватне регулювання суспільних відносин у сфері підприємництва;
прийняття необґрунтованих нормативно – правових актів без відповідного передбачення результатів їх застосування, і без врахування найбільш типових інтересів основних учасників підприємницького життя;
неправомірна поведінка, зловживання своїм становищем посадових осіб уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування щодо підприємців, які змушені застосовувати самозахист, при цьому нерідко порушуючи закон;
на сьогоднішній день у державі через різкі зміни у правовому регулюванні спостерігається нестабільність підприємницького життя, особливо поява в ньому непередбачуваних явищ – Світова фінансова криза;
також одним з чинників, які призводять до такого стану підприємництва є безпечність і некомпетентність деяких учасників підприємницької діяльності, в результаті чого приймаються рішення, укладаються договори, які заздалегідь приречені на невдачу.
Предметом теми, що висвітлюється є суспільні відносини та їх правове регулювання у сфері підприємницької діяльності, мається на увазі застосування негативних наслідків (санкцій), яких зазнав порушник внаслідок протиправної поведінки.
Правопорушення у сфері підприємництва є звичайним явищем (хоча й небажаним). Наявність таких правопорушень свідчить про негаразди і недоліки в правовому регулюванні або діяльності уповноважених органів держави у певних сферах господарського життя. Правопорушення є сигналом – що спонукає до оптимізації державного втручання в економіку країни.
Втім правопорушення має здебільшого деструктивний вплив і на економіку і на майновий стан учасників підприємницької діяльності. Одним з найбільш ефективним (за сучасного стану економіки ,правосвідомості учасників підприємницького життя, державного регулювання економічних процесів, ролі громадських організацій в економічному житті) засобів дотримання господарського правопорядку є відповідальність за правопорушення у сфері підприємництва.
У підприємництві застосовується специфічний вид юридичної відповідальності, що має назву господарсько – правові санкції.
Юридичною підставою застосування господарсько – правових санкцій може бути закон (нормативно – правовий акт уповноважених органів держави), також договір, укладений з дотриманням вимог закону, сюди можна віднести і засновницький - як установчий документ.
Вид, форма, розмір санкцій, що застосовуються до правопорушника у підприємництві міститься у нормативних актах різної юридичної сили, які мають на меті :
вимагати підвищення ефективності діяльності працівників (бути більш ефективними і прогресивними, виробляти якісні товари і послуги, гарантувати їх;
збільшити відповідальність юридичних осіб – осіб підприємницької діяльності перед зацікавленими групами осіб (акціонери, робітники )
забезпечити відповідальність підприємців за добробут суспільства.
Завданням теми, що розглядається є розкриття змісту санкцій, що застосовуються у сфері підприємницької діяльності ( відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно – господарські та адміністративно – господарські санкції), їх види і підстави застосування. Не менш важливим є розкриття змісту нормативно – правової бази, яка забезпечує відповідальність у підприємництві України.
Практичне значення застосування санкцій у сфері підприємницької діяльності полягає в тому , що відповідальність підприємців набуває все більшого значення в Україні. Оскільки підприємці, особливо великі комерційні юридичні особи, стають впливовішою силою в суспільстві в період трансформування до ринкових відносин, суспільство і держава ставлять перед ними все вищі вимоги відповідальності, вид, розмір і форму санкцій.
РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ І САНКЦІЙ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.
Більшість учасників господарських правовідносин заінтересована в правомірній поведінці - як власній, так і своїх контрагентів (партнерів). Це відповідає і моральним засадам суспільства, і прагма-тичному ставленню до будь-якої справи, адже застосування будь-якої юридичної (в т. ч. господарсько-правової) відповідальності тягне для правопорушника негативні наслідки. Проте відсутність правопорушень - це ідеальний, а не реальний стан суспільного та економічного життя. Причини різні:
низька правосвідомість частини учасників господарського життя, зумовлена нерідко відсутністю правових знань і навичок захисту власних інтересів;
наявність вад у чинному законодавстві (колізій, прогалин, застарілих норм, нестабільності), що, як наслідок, не забезпечує адекватного сучасному стану економічних відносин правового регулювання;
прийняття не обґрунтованих нормативно-правових актів без відповідного прогнозування результатів їх застосування та збалансованого врахування найбільш типових інтересів основних учасників господарського життя;
неправомірна поведінка та зловживання своїм становищем посадових осіб уповноважених державних органів (податкових, контролюючих тощо) та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарського життя, які змушені застосовувати самозахист, нерідко при цьому порушуючи його межі;
нестабільність господарського життя, особливо поява в ньому непередбачуваних явищ , наприклад, різкі зміни в правовому регулюванні;
безпечність, некомпетентність частини учасників господарського життя, в результаті чого приймаються рішення (зобов'язання), укладаються договори, заздалегідь приречені на невдачу;
та інші чинники.
Відтак правопорушення у сфері господарювання - це звичайне (хоча і небажане) явище. Часом наявність типових правопорушень у певних сферах господарського життя свідчить про негаразди в правовому регулюванні та/або правозастосовчій діяльності уповноважених органів держави і відповідно - спонукає до оптимізації державного втручання в економіку країни.
Втім, правопорушення має здебільшого деструктивний вплив і на економіку в цілому, і на майновий стан учасників господарського життя. Одним з найбільш ефективних (за сучасного стану: економіки, правосвідомості учасників господарського життя, державного регулювання економічних процесів, ролі громадських організацій в економічному житті) засобів дотримання господарського правопорядку є відповідальність за господарські правопорушення.
У сфері господарювання застосовується специфічний вид юридичної відповідальності, що іменується господарсько-правовою відповідальністю чи господарсько-правовими санкціями.[32,с.314]
Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загальні (родові, характерні для будь-якої юридичної відповідальності), так і специфічні (видові) риси.
До родових ознак слід віднести:
юридична підстава - закон (проте не в усіх випадках);
фактична підстава застосування господарсько-правової відповідальності - правопорушення;
зміст - негативні наслідки, що зазнає порушник (застосовуються до порушника);
можливість застосування державного примусу для покладення на порушника господарсько-правової відповідальності.
Водночас зазначені риси юридичної