учасником на ринку фінансових послуг. Зазначений вид діяльності підлягає ліцензуванню ДКЦПФР, а також встановлено мінімальний розмір статутного фонду (200тис. євро). Ліцензійні умови, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, передбачають ряд жорстких кваліфікаційних вимог при отриманні ліцензії до фахівців, які здійснюють управління активами ІСІ. Крім того, компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно з законом та відповідно до умов договору.
5. Безпосередньо реєстрацію інститутів спільного інвестування проводить Державна Комісія Цінних Паперів та Фондового Ринку, також вона здійснює контроль за діяльністю як і фондового ринку в цілому, так і за інститутами спільного інвестування. Вона проводить ліцензування діяльності, пов’язаної з функціонуванням інститутів спільного інвестування, надає дозволи на проведення емісії цінних паперів та проводить реєстрацію емісії. Також вона проводить реєстрацію регламенту та інвестиційної декларації фонду.
6. Також ми з’ясували, що активи – це сукупність майна, корпоративних прав і вимог, сформованих за рахунок коштів спільного інвестування (виражених в цінних паперах). Зберігання активів здійснює зберігач, до якого законодавець висуває ряд вимог.
7. Цінними паперами є акції, які випускає корпоративний інвестиційний фонд, та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.
8. Ряд питань з регулювання діяльності інститутів спільного інвестування законодавець вирішив піти шляхом договірного врегулювання, визначивши такі види договорів: на управління активами; з аудитором, зберігачем, реєстратором, оцінювачем, до яких застосовуються як загальні, так і особливі умови. Однією з особливостей договірного регулювання правовідносин між учасниками корпоративного інвестування є багатограничність його нормативного забезпечення. Чинне законодавство передбачає виконання ряду значущих дій щодо порядку укладання та виконання таких договорів. Це передбачається на рівні Цивільного Кодексу, Закону України «Про інститути спільного інвестування» та деталізовано в рішеннях ДКЦПРФ.
9. Регламент інституту спільного інвестування - документ, який визначає особливості діяльності інституту спільного інвестування та затверджується в установленому законодавством порядку. Складовою частиною регламенту є інвестиційна декларація – документ, в якому визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності фонду.
розглянувши всі питання особливостей створення і діяльності ІСІ, ми можемо зробити висновок, що вони виконують роль фінансових посередників, їх завдання полягає в тому, щоб ефективно розміщувати капітал індивідуальних інвесторів, що в свою чергу, сприяє економічному розвитку суспільства в цілому і має ряд таких характерних ознак:
перерозподіл капіталу – акумуляція невеликих грошових заощаджень великої кількості людей у більші грошові фонди;
зниження ризику – невеликі вкладення в більш диверсифікований портфель цінних паперів;
зниження видатків – мінімізація вартості угод через надання зручних і відносно недорогих послуг;
податкових пільг – пасивні прибутки не обкладаються податком на прибуток;
фінансові консультації – надання рекомендацій та інших послуг фінансового характеру.
Умови функціонування інститутів спільного інвестування в Україні як ефективного способу здійснення інвестицій в українську економіку шляхом акумулювання ресурсів дрібних інвесторів і формування з них значних масивів інвестицій досить чітко визначені та закріплені законодавством. Але на даному етапі їх розвитку залишається ще чимало перешкод для їх успішного функціонування, хоча вони стосуються всього фондового ринку України, а не лише інститутів спільного інвестування.
стабілізувати законодавчу базу;
вжиття заходів організованості та централізації фондового ринку;
захист державних інтересів впровадженням «золотої акції»
поліпшення якості професійної компетентності фахівців;
підвищення рівня компетентності населення;
визначення основних засад розвитку державної політики ринку цінних паперів, та реалізація державних інтересів.
Доповнити статтю 326 Господарського кодексу: «Спільне інвестування (корпоративне), що здійснюється кількома суб’єктами України в один і той же об’єкт (або різні об’єкти з досягненням спільної мети) і може передбачати участь іноземного суб’єкта».
Доповнити статтю 356 Господарського кодексу – пунктом 4: «Діяльність з управління цінними паперами, а саме активам, можуть здійснювати відповідно до закону інститути спільного інвестування (корпоративні інвестиційні фонди та компанії з управління активами пайових інвестиційних фондів), які виконують роль фінансових посередників з акумулювання коштів індивідуальних інвесторів і формування з них значних фінансових ресурсів».
Інститути спільного інвестування в Україні знаходяться в початковій стадії свого становлення і потребують більш детального освоєння та вивчення на більш фаховому рівні.
Список використаних джерел
1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України.-1996.- №30.-с.141
2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003.- №40-44. – с. 356.
3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003.- №18-22.- с.144.
4.Закон України від 18.06.1991 «Про цінні папери та фондову біржу» Відомості Верховної Ради, 1991, №38, с.508 (втратив чинність)
5.Закон України від 18.09.1991 « Про інвестиційну діяльність» Відомості Верховної Ради України .- 1991.- №47.- с.647.
6.Закон України від 30.10.1996 «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №51.- с.292.
7.Закон України від 15.03.2001 « Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) Відомості Верховної Ради України. - 2001.- №21.- с.103.
8.Закон України від 12.07.2001р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»// Відомості Верховної Ради України. – 2002.- №1.- с.104.
9.Закон України від 12.03.2000р. «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» Відомості Верховної Ради, 2000, №12, с.97
10.Закон України від 23.02. 2006р. «Про цінні папери та фондовий ринок» Відомості Верховної Ради України. - 2006.- №31.- с.268.
11. Указ Президента України 19.02.1994р. «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії».
12. Указ Президента України від 11.12.2002р. «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг)
Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: затверджено Указом Президента України від 25.09.2002р. «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності ДКЦПФР» Сайт ДКЦПФР: www.