ДИПЛОМНА РОБОТА

“Концептуальні основи теорії судової експертизи”

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ

1.1. Генезис ідеї науки про судову експертизу............................................................9

1.2. Аналіз сучасних концепцій загальної теорії судової експертизи.....................15

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ ТЕОРІЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2.1. Поняття судової експертизи.................................................................................30

2.2. Предмет судової експертизи…………………………………………………….38

2.3. Об’єкт судової експертизи....................................................................................40

2.4. Методи судової експертизи…..............................................................................44

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ………............................................................................54

ВИСНОВКИ.................................................................................................................73

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………76

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………86

ВСТУП

Необхідною умовою побудови правової держави в Україні є створення нового кримінального-процесуального законодавства. Згідно положень Концепції судово-правової реформи в Україні, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року, зазначається, що судово-правова реформа в нашій країні передбачалася як комплекс взаємопов’язаних заходів і мала бути спрямована на упорядкування судової системи, а також усіх галузей права відповідно до соціально-економічних та політичних змін, що відбуваються в нашому суспільстві. Серед найважливіших нормативно-правових актів у галузі кримінального процесу, прийнятих на виконання Концепції судово-правової реформи, є Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року, оскільки функціональною складовою кримінального процесу є використання особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом спеціальних знань, втілених в кінцевому результаті у висновок експерта. Цей та інші законодавчі акти заклали підвалини для реформування кримінально-процесуального законодавства відповідно до реалій сьогодення, в тому числі й тих, що стосуються не тільки висновку експерта, але й судової експертизи як основної форми застосування спеціальних знань.

З постійним ускладненням суспільних відносин, розвитком науки і техніки, а також у зв’язку з потребами слідчої та судової практики поступово удосконалюються старі та з’являються нові роди та види судової експертизи. Це у свою чергу обумовлює необхідність удосконалення законодавства України про судову експертизу та судово – експертну діяльність.

Актуальність теми

Підвищення ефективності судово-експертної досліджень у практиці розкриття, розслідування та попередження злочинів пов’язується з двома обставинами. По-перше, вчасним освоєнням експертними установами та фахівцями досягнень науки і техніки, по-друге, вмінням і високопрофесійним використанням експертних знань у кримінально-процесуальній діяльності.

У судово-експертній діяльності, як і в будь-якій галузі, цілеспрямоване розв’язання схожих завдань забезпечують теоретичні знання. У даному випадку теорія дозволяє пізнати специфіку судово-експертних досліджень, знайти загальні закономірності, що характеризують їх предметну сутність, на які варто опиратися при вирішенні різноманітних питань, пов’язаних із розвитком та раціональним використанням можливостей науки і техніки у проведенні експертних досліджень.

У той же час як минула, так і теперішня практика свідчить про те, що пізнавальний потенціал експертизи не завжди своєчасно і плідно використовується. При цьому зовнішньою перешкодою нерідко виступають проблеми процесуального або організаційного характеру. Однак, по суті, консерватизм у подоланні цих перешкод полягає, головним чином, у відсутності належного теоретичного обґрунтування, що не завжди дозволяє вчасно усвідомити необхідність прийняття відповідних рішень.

Проте необхідно враховувати і деякі об’єктивні причини відставання теорії від практики. Теоретичні дослідження в галузі узагальнення й аналізу наукових основ судової експертизи розпочаті порівняно недавно, що пояснюється короткою історією самостійної спеціальної експертної діяльності. Разом з тим існують проблеми, пов’язані з організацією та проведенням судових експертиз. Це проблеми нормативної бази, яка б регламентувала її особливості проведення, підбору компетентних експертів а також проблеми, що пов’язані з критеріями оцінки висновків судової експертизи.

Вищевказані проблеми потребують подальшої наукової розробки та обґрунтування. Тому обрана нами тема дослідження є актуальною.

Теоретичну основу даного дослідження становлять наукові розробки з проблем судової експертизи, які здійснили В.Д. Арсеньєв, Т.В. Авер’янова, В.Д. Басай, Р.С. Белкін, А.І. Вінберг, Л.М. Головченко, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, Н.І. Клименко, Г.К. Кожевников, М.В. Костицький, В.К. Лисиченко, М.М. Михеєнко, Г.О. Матусовський, Г.М. Надгорний, В.Т. Нор, І.Л. Петрухін, М.Я. Сегай, М.С. Строгович, Т.В. Сахнова, М.О. Селіванов, В.Ю. Шепітько, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, М.Г. Щербаковський та інші науковці.

Об’єктом дослідження є теорія і практика формування та становлення концептуальних основ теорії судової експертизи, а також суспільні відносини, що пов’язані із призначенням, проведенням та оцінкою результатів судової експертизи у кримінальному процесі України.

Предметом дослідження є концептуальні засади розвитку судової експертизи як специфічної практичної діяльності та перспективного напрямку наукових досліджень, а також наукова література з проблем теорії і практики судової експертизи.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є комплексна розробка концептуальних основ розвитку судової експертизи в сучасних умовах. Комплексний характер мети, її багатоплановість, зумовили вирішення певних завдань серед яких основними є:

визначення передумов та витоків формування загальної теорії судової експертизи;

висвітлення процесу формування загальної теорії судової експертизи, його специфіки, тенденцій та результатів;

визначення основних підходів до сучасного розуміння загальної теорії судової експертизи, викладених у концепціях вчених-криміналістів;

розгляд найбільш перспективних окремих теорій в системі поглядів на загальну теорію судової експертизи;

обґрунтування предмету, об’єкта, завдань та методів судової експертизи, їх конкретизація;

аналіз наукових основ розвитку і диференціації судових експертиз, виявлення закономірностей формування їх нових видів;

дослідження основних класифікацій судових експертиз;

провести дослідження основних проблем застосування правових норм та сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення законодавства, що регламентує порядок призначення та проведення судової експертизи у кримінальному процесі України.

Методологію дослідження становлять:

діалектичний метод – використаний для дослідження та для виявлення суперечностей у законодавстві про судово експертизу;

порівняльно – правовий метод – використаний для дослідження різноманітних наукових підходів до визначення понять „судова експертиза”, „експертиза”, а також для здійснення порівняльного аналізу законодавства зарубіжних країн;

нормативно-догматичний метод – використаний для дослідження змісту правових норм, які врегульовують порядок проведення та призначення судової експертизи у кримінальному процесі України.

метод аналізу – для дослідження та аналізу особливостей окремих видів судової експертизи;

метод узагальнення – використаний для узагальнення у висновках основних результатів дослідження.

При дослідженні загальних та спеціальних питань автор спирався на норми і принципи