Методологічне значення законів та категорій діалектики важко переоцінити. Вони слугують основою пізнання об'єктів судової експертизи; їх використання дозволяє розкрити сутність властивостей та станів об'єктів, сутність їх ідентифікації за матеріально фіксованими відображеннями та процесів взаємодії, використати результати ідентифікації для пізнання обставин події злочину, встанов-лювати механізм взаємодії та умови, за яких вона відбувалася.

Діалектичний метод, будучи базовим методом пізнання в судовій експертизі, основою її методології, не вичерпує її наукового потенціалу. До арсеналу методів експертизи входять такі загальні (загальнопізнавальні) методи, як спостереження, вимірювання, описування, планування, моделювання, побудова гіпотез тощо, а також методи логіки – абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, ідеалізація, порівняння, аналогія, експеримент та ін. Ці методи застосовуються на різних етапах експертного дослідження. Продемонструємо це на деяких прикладах.

Спостереження при вирішенні завдань експертизи поєднує в собі почуттєве та раціональне пізнання, при якому цілеспрямовано та планомірно сприймається об'єкт дослідження з метою вивчення через ознаки його властивостей, станів та процесів як цілісної структури. Спостереження здійснюється особисто експертом, тобто є безпосереднім, як при огляді речових доказів та інших об'єктів при їх надходженні, так і при безпосередньому дослідженні з метою ідентифікації, діагностики та ситуалогічного аналізу. Спостереження може бути як простим (візуальне сприйняття об'єкта), так і кваліфікованим (із залученням технічних засобів, наприклад, мікроскопу).

Як результат практичного використання спостережен-ня постає описування – необхідна умова фіксації спосте-реження, інших методів пізнання та оцінки виявлених ознак (властивостей, станів, процесів). Без описування неможливо проведення експертизи. Воно відображається у літерних та цифрових знаках, графіках, схемах, фотознімках, рисунках, розмітці, символах тощо.

Аналіз та синтез виявлених ознак – це процес уявного поділу та уніфікації загального об'єкта дослідження. Так, виділивши ознаки досліджуваних слідів на різних транспортних засобах та здійснивши їх аналіз, експерт у подальшому проводить синтез, що дозволяє встановити механізм слідоутворення (відомості про характер контактування, положення транспортних засобів на момент зіткнення, напрямок впливу деформуючої сили тощо).

Метод порівняння може застосовуватися дуже широко при проведенні ідентифікаційних досліджень, коли порівнюються різні властивості, ознаки предметів, явищ за їх відображеннями – слідами. Порівняння може здійснюватися як простим (візуальним) способом, так і з використанням порівнювальних мікроскопів, приладів оптичного накладення, інших технічних приладів, які дозволяють порівнювати якісний чи кількісний зміст об'єктів. Уявний процес порівняння завжди присутній і при діагностичному та ситуаційному аналізах, коли для встановлення властивостей чи станів об'єктів або механізму взаємодії експерт для встановлення їх сутності уявно порівнює встановлювані властивості, стани та механізми з аналогічними категоріями, які вже відомі в науці та практиці. Відмінність сутності методу порівняння, що використовується при вирішенні діагностичних завдань, від ідентифікаційних полягає у тому, що при перших вивчається сам об'єкт, без порівнювання його ознак з відображеннями, в основному з метою віднесення до відомих, загальноприйнятих розрядів, тобто для встановлення «що це таке?». При вирішенні ж ситуаційних завдань процес порівняння полягає у тому, що екс-пертом використовуються уявні ситуаційні «моделі-еталони» з метою вирішення питання: чи має місце в даному разі такий же ситуаційний еталон», який зафіксований у банку даних?

Часто порівнянню передує експеримент, який може застосовуватися для підтвердження (спростування) тієї чи іншої експертної версії. Експертний експеримент широко використовується при вирішенні всіх категорій завдань комплексної експертизи, наприклад, для перевірки можливості або варіабельності відображення тих чи інших ознак слідів на конкретній слідосприймаючій поверхні, залежно від станів об'єктів контактування та різних механізмів слідоутворення.

Метод моделювання при проведенні експертизи спрямований на створення та використання різних моделей об'єктів, ситуацій в практичній діяльності (матеріальне моделювання відбитків, предметів, графічне моделювання тощо) та в уявному пізнанні (уявне моделювання). Матеріальне мо-делювання проводиться шляхом виготовлення зліпків з відбитків одягу, взуття, транспортних засобів тощо, складання схем, виготовлення рисунків, фотографічного відтворення об'єкта та ін.; уявне моделювання – шляхом відтворення уявних образів, моделей будь-чого.

Дедукція (принцип пізнання від загального до окремого) та індукція (від окремого до загального) при проведенні судової експертизи постійно змінюють та доповнюють одна одну на різних стадіях дослідження шляхом сумування одноякісної інформації, відображуваній у взаємопов'язаних слідах, різноякісної інформації, відображуваній у одному й тому ж сліді, різноспрямованої інформації, що міститься в слідах, об'єднаних процесом взаємодії об'єктів.

Вимірювання у судовій експертизі проводиться шляхом використання різних одиниць та вимірювальних приладів. Воно важливе як для описування результатів зовнішнього огляду, так і при аналітичному дослідженні.

Наведені вище та багато інших загальнопізнавальних методів експертизи нерозривно взаємопов'язані один з одним, випливають та переходять один в інший і породжують окремі методи. До окремих методів, за основу виділення яких ми беремо факт їх використання в окремих (не в