В арсеналі судової експертизи присутні окремі методи визначення фізичних, оптичних, хімічних та інших їх властивостей, станів; якісного та кількісного складу речовини об'єктів залежно від природи їх походження.

При виборі методів дослідження важливу роль відіграє саме природа досліджуваних об'єктів. Наприклад, якщо досліджуваним загальним об'єктом є контактно-взаємодіючий комплекс: «людина – певна ділянка відкритої місцевості», то експерт використовує окремі методи, що стосуються безпосереднього вивчення речовини ґрунту: методи визначення фізичних та морфологічних властивостей ґрунту (кольору, гігроскопічної вологості, гранулометричного складу тощо); методи геолого-мінералогічного дослідження ґрунту (за фізичними, оптичними, хімічними властивостями; петрографічний аналіз тощо); методи дослідження органічної речовини ґрунту (визначення втрат при пропіканні; визначення елементного складу органічної частини; екстракція гумусових речовин; дослідження гумінових кислот методом електрофорезу на папері тощо); методи дослідження хімічних властивостей ґрунтів (визначення кислотності, карбонатності; емісійний спектральний аналіз; перкурметричний метод кількісного визначення кальцію та магнію тощо); методи дослідження біологічної частини ґрунтів (споро-пилковий, діатомовий, ензиматичний аналізи тощо). Крім методів дослідження речовини ґрунту застосовуються й окремі методи вивчення властивостей рослинних та тваринних об'єктів, що розташовуються на відкритій ділянці місцевості (різні види ботанічного та зоологічного аналізів), а також методи дослідження різноманітних матеріалів, з яких виготовлено одяг, взуття, що були на людині в момент взаємодії з оточуючим середовищем, тощо.

Відповідно при дослідженнях контактно-взаємодіючого комплексу «транспортний засіб – пішохід – ділянка дороги», експерти використовують окремі методи, що сто-суються безпосереднього вивчення слідів на транспортному засобі, пішоході, ділянці дороги, вивчення станів та властивостей згадуваних об'єктів (діагностика систем транспортного засобу; аналіз ушкоджень на тілі людини, ана-ліз її крові, волосся тощо, якщо на транспортному засобі або на ділянці дороги є їх сліди), тобто застосовуються різні методи інженерії, медицини та багато інших.

При цьому зазначимо, що тією «цементуючою» ланкою, яка скріпляє всі застосовані окремі методи в єдину систему, буде використання трасологічних методів дослідження, тобто методів, спрямованих на дослідження слідів, котрі є об'єктами трасології. На наш погляд, саме вони дозволяють використовувати інтеграційний підхід при дослідженнях контактно-взаємодіючого комплексу. Враховуючи переваги та необхідність комплексного вирішення завдань експертизи, в науці розробляють цілеспрямовані системи методів – методики (спеціальні методи).

Спеціальними методами судової експертизи є методики, спрямовані на вирішення тих чи інших завдань певних видів експертиз. Наприклад, методика встановлення розміру матеріальної шкоди, що заподіяна власнику транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди – є спеціальним методом, притаманним тільки судовій автотоварознавчій експертизі; методика встановлення вартості відновлювального ремонту після залиття квартири водою – судовій будівельно-технічній експертизі; методика встановлення механізму утворення нашарувань ґрунту на предметах одягу та взуття – комплексній криміналістичній ґрунтознавчо-трасологічній експертизі тощо.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Кримінально-процесуальне законодавство, теорія та практика судової експертизи розрізняють різноманітні види судової експертизи та різні підстави її класифікації. Але перед тим, як перейти до розгляду вище вказаного питання, необхідно зробити декілька зауважень загального характеру. Слід звернути увагу на те, що при розробці класифікацій необхідно дотримуватись правил поділу понять: 1) обсяг членів класифікації, разом взятих, має дорівнювати обсягу класифікації загалом; 2) в одній класифікації необхідно застосовувати одну й ту ж основу; 3) члени класифікації повинні взаємо виключати один одного; 4) поділ на підкласи має бути безперервним, тобто необхідно переходити до найближчих класів, не перескакуючи через них; 5) ознака, за якою проводиться класифікація, повинна бути досить чіткою, щоб її не можна було розуміти по-іншому [71, с.56].

Виділяючи загальні правила поділу понять, слід зазначити, що будь-яка класифікація повинна містити одночасно не менше двох системних критеріїв. В принципі, будь-яка класифікація повинна вказувати на зв’язок між двома або декількома параметрами [72, с.166]. Важливість класифікації судових експертиз, її практичне та теоретичне значення, а також аспекти теоретичного, інформаційно-методичного та технічного проведення різноманітних родів та видів судових експертиз обговорювалась в ході семінару на Третій конференції Європейської академії судової експертизи [72, с.117]. Є.Р. Росинська зазначає, що проблема судово-експертних класифікацій є досить важливою для призначення та оцінок результатів експертного дослідження. На жаль, органи дізнання, прокурори, слідчі та судді мають досить обмежену уяву стосовно сучасних класифікацій судових експертиз [50, с.39]. Як показує узагальнення слідчої та судової практики, в кримінальних справах досить часто слідчими органами та судами призначаються наступні види експертиз: 1) криміналістичні (зокрема, почеркознавча, авторознавчі, трасологічні, балістичні, вибухотехнічні, пожежотехнічні, медико-біологічні, дактилоскопічні). Зокрема, ДНДЕКЦ УМВС в Донецькій області станом на 1 січня 2006 року було проведено 5919 таких експертиз. Останнім часом збільшилась кількість вибухотехнічних експертиз (952); 2) бухгалтерські, товарознавчі експертизи. За даними ДНДЕКЦ УМВС, в Луганській області було проведено 1024 експертиз; 3) автотехнічні та автотоварознавчі експертизи. Так, ДНДЕКЦ УМВС в Івано-Франківській області протягом 2005 року було проведено 3990 таких експертиз (Див. Додаток А). Дану тенденцію також можна прослідкувати на прикладі кримінальної справи №235506 по обвинуваченню Халупа О.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.115,