Названі різновиди судових експертиз організаційно сформовані, а також проведене їх врегулювання відомчими нормативними актами, і це сприяє експертному забезпеченню правосуддя. Найбільш предметно розроблені їх теоретичні основи і методики дослідження конкретних об’єктів і оформлення експертних висновків. В той же час, як зазначають В.К Лисиченко та М.Є. Шумило, потребують організаційного відомчого визначення і фахово-кадрового укомплектування та відповідного галузево-предметного розроблення теоретичних основ і методик дослідження експертизи (одорологічна, економічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна, агротехнічна, технологічна, комп’ютерна) і ряд нових видів спеціальних предметних досліджень, які набувають розповсюдження в слідчій і судовій практиці, але до цього часу організаційно і науково-методично не сформувалися [75, с.10]. До цього слід додати, що в період з 01. 01. 2005 року по 01. 01. 2006року безпосередньо працівниками експертної служби встановлено майже 5,2 тис. осіб, причетних до вчинення злочинів загальнокримінальної спрямованості. Здійснено 299,5 тис. оглядів місць вчинення злочинів, проведено 223,6 тис. експертиз, 501,8 тис. досліджень [76]. До прикладу, в 2004 році в ДНДЕКЦ МВС України виконано понад 590 тис. досліджень і майже 240 тис. експертиз [77, с.6].

О.Р. Шляхов зазначає, що судові експертизи можуть бути поділені на галузі знань за сукупністю трьох її суттєвих ознак: предмета, об’єкта та методики дослідження [3, с.27-28]. Р.С. Бєлкін відзначав, що предмет експертизи та її родовий об’єкт відіграють суттєву роль при класифікації видів судової експертизи взагалі та криміналістичної зокрема [7, с.67]. В.А. Образцов, проводячи класифікацію експертизи, стверджував, що вона здійснюється в залежності від того, яка галузь наукового знання є визначальною при її проведенні [33, с.246].

Заслуговує на увагу й класифікація, представлена В.Г. Гончаренком, який зазначає, що експертизи можуть класифікуватися за організаційними та предметними підставами (первинними, повторними, основними, додатковими та комісійним). А з точки зору ступеня індивідуалізації досліджуваних об’єктів, на його думку, експертизи можуть бути: ідентифікаційними та класифікаційними; за характером вирішуваних завдань – діагностичними [22, с.20; 23, с.6-9]. З даною класифікацією судових експертиз погоджуються П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко та інші науковці [21, с.341].

Б.В. Романюк класифікує експертизи на досудовому слідстві за наступними ознаками: а) за місцем проведення експертизи, що проводиться експертами експертних установ та окремими фізичними особами зі спеціальними знаннями, котрі призначаються експертами у кримінальній справі; б) за кількістю експертів – на одноосібні та експертизи, що проводяться декількома експертами [48, с.125].

В юридичній літературі виділяють також й інші підстави поділу судової експертизи: а) характер, галузь спеціальних знань (криміналістична, судово-медична, судово-психіатрична, судово-психологічна та інші); б) одноосібний або груповий характер дослідження; в) однорідності чи неоднорідності галузі спеціальних знань, які потрібні для вирішення питань судової експертизи; г) на підставі об’єму дослідження (основні, додаткові); д) з точки зору черговості проведення однойменних експертиз одних і тих же об’єктів, на підставі одних і тих же питань (первинна і додаткова) [78, с.5-9].

В.Н. Хрустальов і В.А. Питрюк обґрунтовують той факт, що класифікація криміналістичних експертиз потребує оновлення. Вони вважають, що клас криміналістичних експертиз складається із трьох підкласів: підклас традиційних криміналістичних експертиз, підклас криміналістичної експертизи речовин, матеріалів і виробів та підклас інших нетрадиційних криміналістичних експертиз. В свою чергу, дані підкласи включають в себе відповідні роди та види експертиз [79, с.9-13; 80, с.75-78]. Г.А. Матусовський вважає, що підставами для розмежування родів судово-економічної експертизи, з однієї сторони, повинен бути предмет експертизи, її зміст, а з іншої – особливості галузі економіки, виду економічної діяльності, у сфері якої вчинено злочин [81, с.34-35]. С.А. Смирнова на підставі природи досліджуваних об’єктів та застосування методики дослідження спеціальних методів виділяє традиційну криміналістичну експертизу, експертизу матеріальних об’єктів та систем, експертизу інформаційних об’єктів та систем [82, с.47]. Т.П. Москвіна пропонує класифікувати експертизи на: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, фототехнічні, портретні, трасологічні, гомеоскопічні, механоскопічні транспортно-трасологічні експертизи слідів тварин, вогнепальної та холодної зброї, відеофонографічні, вибухотехнічні, вибухотехнологічні, криміналістичні експертизи матеріалів, речовин та виробів, ґрунтознавчі, експертизи об’єктів біологічного походження, автотехнічні, пожежно-технічні, будівельно-технічні, інженерно-технічні, економічні експертизи, товарознавчі та автотоварознавчі експертизи [83, с.137-139].

Про відсутність єдиного наукового підходу до питань класифікації судової експертизи свідчить і те, як класифікуються судові експертизи, і, як наслідок, експертні спеціальності в нормативно-правових актах України. В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції №144/5 від 30 грудня 2004 року, №59/5 від 10 червня 2005 року зазначено, що основними видами експертизи є: 1) криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна; фоно - та відеозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів); 2) ґрунтознавча; 3) біологічна; 4) екологічна; 5) інженерно-технічна: автотехнічна, транспортно-залізнична, стану доріг та дорожніх умов, гірничотехнічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна, в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, електротехнічна, комп’ютерно-технічна; 6) економічна; 7) товарознавча; 8) автотоварознавча; 9) оціночна; 10) експертиза охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності; 11) психологічна; 12) мистецтвознавча [45].

В Переліку основних видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних