Система знань про судову експертизу досягла етапу, на якому стало можливим осмислення власних, концептуальних основ і теоретичних побудов.

Відповідно до досягнутої стадії еволюції наукового знання про судову експертизу, А.І.Вінберг і Н.Т.Малаховська в 1973 р. виступили з пропозицією про формування судової експертології як «науки про закони і методологію формування і розвитку судових експертиз, закономірностях дослідження їх об'єктів, здійснюваних на основі спеціальних пізнань, що формуються з базових (материнських) наук і трансформованих через порівняльну судову експертизу в систему наукових прийомів, методів, засобів і методик вирішення задач судових експертиз, що проводяться у межах правової регламентації і в тих організаційних формах, які забезпечують доказове у справі значення висновків судових експертів в кримінальному та цивільному судочинстві» [2].

Авторами досить детально викладений задум про судову експертологію. Її систему автори поділили на дві частини. Перша (загальнотеоретична) частина повинна включати такі елементи, як суть предмету цієї науки; її закони і методологія формування та розвитку судових експертиз; місце в системі наукового знання; наукові основи порівняльного судового експертоведення і його функція; узагальнене (гносеологічне) поняття закономірностей дослідження об'єктів судової експертизи: історія виникнення і розвитку судових експертиз; вчення про властивості і ознаки об'єктів порівняння, завдання судових експертиз, організаційні і правові основи судової експертології; характеристика експерта як суб'єкта пізнання і його діяльності та деякі інші питання. Друга частина – види і суть судових експертиз як елементів цілісної системи судової експертології [2, с.8].

У 1976 р. А.І.Вінберг та Н.Т.Малаховська внесли до своєї позиції деякі уточнення, пов'язані з конкретизацією уявлень про процес формування наукових основ різних видів експертиз [2, с.69].

Ідея судової експертології представляла собою зміщенням акценту в бік питань методологічного характеру, що відіграють основну роль у формуванні науки про судову експертизу. З'явилося визначення предмету науки про судову експертизу через вказівку на об'єктивні закономірності дійсності.

Конструктивний інтерес представляли відгуки учених на виникнення ідеї судової експертології та її змістовні аспекти.

У зв'язку з цим, слід виділити думку В.С.Митричева, який обґрунтовано вказав, що «А.І.Вінберг та Н.Т.Малаховська розглядають експертологію як єдність теоретичної і практичної діяльності. Такий підхід навряд чи виправданий. Як наука, експертологія покликана вивчати саме закономірності формування і розвитку судових експертиз. Практичне ж рішення проблеми, виходячи із виявлених експертологією закономірностей, відноситься вже до завдань конкретних галузей експертної діяльності. І кожен вид експертизи використовуватиме як загальнотеоретичні досягнення експертології, так і дані конкретних материнських наук – криміналістики, судової медицини» [4, с.70].

А.Р.Шляхов (1974 р.) сформулював свої уявлення про теорію судової експертизи (як він назвав цю область наукового знання): «теорія судової експертизи - це система знань про закономірності і засновані на них методи, вживані з різного роду судових експертиз при рішенні задач по дослідженню тих або інших об'єктів» [3, с.16].

Говорячи про зміст даної галузі наукового знання, автор виділив в ній чотири частини. Перша частина – введення в теорію і практику криміналістичної експертизи: вчення про предмет, об'єкт, структуру методик криміналістичної експертизи, про її зв'язки з різними галузями права і різними науками, про її відмінності від інших видів експертиз, про види криміналістичної експертизи; методологія розвитку теорії і практики криміналістичної експертизи; співвідношення природничонаукових і юридичних основ у криміналістичній експертизі, співвідношення теорії і практики в експертно-криміналістичному пізнанні; вчення про експертну криміналістичну ідентифікацію; вчення про процесуальні основи криміналістичної експертизи; вчення про систему, структуру і управління експертними криміналістичними установами, їх функції, наукову організацію праці; історія розвитку криміналістичної експертизи та стану цієї експертизи в зарубіжних країнах; вчення про системи, методи вивчення і розвитку теорії; організації наукових досліджень з проблем криміналістичної експертизи, реалізації підсумків НТР і про форми впровадження їх в експертну та слідчо-судову практику.

Друга частина – загальні положення теорії і методики криміналістичної експертизи: вчення про методи експертного дослідження; загальні положення методики експертного дослідження речових доказів; вчення про структуру і зміст висновку експерта-криміналіста.

Третя частина – наукові і методичні основи криміналістичних експертиз (загальні положення проведення окремих видів криміналістичної експертизи).

Своєрідність запропонованої концепції, що представляє інтерес для подальших досліджень, на наш погляд, пов'язана з частиною четвертою – використанням криміналістичної експертизи в процесі доказування у справі та попередження правопорушень.

В.Д.Арсеньєв розглядає науку про судову експертизу з позиції теорії судових доказів. Автор вважає, що немає ніяких методологічних підстав, а рівно і практичної доцільності спрямовувати складний і багатогранний процес розвитку судово-експертних наук і наукових галузей в русло єдиної науки про судову експертизу. Разом з тим. виникає, на наш погляд, інша необхідність в приведенні всієї цієї складної сукупності наук і наукових галузей в єдину систему знань, але для цього не потрібно створювати нову особливу науку, а вказану функцію повинна прийняти на себе одна із існуючих наук або наукових галузей. Нею, на наш погляд, повинна стати теорія судової експертизи, що існує нині як складова частина сучасної теорії судових доказів.

Теорія судових доказів дозволяє правильно сформулювати предмет загальної теорії судової експертизи як її складової частини, а саме об'єктивні закономірності виникнення, збереження і зміни доказової інформації, що є об'єктом і результатом експертного дослідження, а також використовуваною експертом при дачі висновку. Саме на основі глибокого пізнання вказаних об'єктивних закономірностей загальна теорія судової експертизи