Не заглиблюючись у деталі обговорення цієї проблеми, зазначимо, що висновки спеціалістів у галузі права про тлумачення тих чи інших норм, які повинні застосовуватися у кримінальних справах, не можуть бути віднесені до судової експертизи в розумінні ст.75 КПК України, а є різновидом участі у справі спеціаліста, оскільки в основі прийняття рішення по справі повинні лежати власні правові знання суду, який і приймає це рішення. Однак такі висновки мають розглядатися та оцінюватися судом та слідчим при вирішенні питання про кваліфікацію злочинного діяння. Аналогічним чином слід було б вирішити питання про використання висновків щодо наукового (доктринального) тлумачення закону при здійсненні цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Водночас, вдосконалюються та розвиваються генетична, одорологічна, судово-фонетична, комп’ютерно-технічна та інші експертизи [101, с.122-128; 102, с.29-31; 103, с.94-97; 104, с.47-48]. Генетична експертиза дозволяє спеціалістам зробити висновки про конкретну особу, від якої походить об’єкт, що досліджується, особа може бути ідентифікована за слідами крові, сперми, слини, цибулинами волосся, хрящами, кістками тощо. Важливе значення вона має при розслідуванні умисних вбивств, тілесних ушкоджень, зґвалтувань та впізнанні розчленованих і сильно деформованих трупів. Зокрема, завдяки генетичній експертизі встановили причетність до зґвалтування неповнолітньої Є. громадянина К., який неодноразово вступав у статевий контакт з потерпілою, але категорично заперечував свою причетність до злочину. Однак за результатами проведених досліджень з точністю до 99,9% було встановлено, що К. є батьком абортованого плоду дитини [103, с.95]. В Іллічівському районі м. Одеси при розслідуванні кримінальної справи про вбивство громадянки К. генетичним дослідженням залишків слини на недопалку сигарети була встановлена її належність обвинуваченому Т. [103, с.95].

Важливе місце, на наш погляд, серед нових видів експертиз посіла одорологічна експертиза. В даний час одорологічні дослідження проводяться в ряді експертних установ системи МВС Російської Федерації, Республіки Білорусь, Литви та інших зарубіжних країн (Бельгії, Угорщини, Німеччини, Данії, Нідерландів, Польщі, Словенії, Чехії та ін.) [105, с.9]. В.Д. Басай зазначає, що сутність одорологічних досліджень полягає у дослідженні слідів запаху людини та інших речових джерел, їх зразків, а також експертних об’єктів, які були підготовлені на підставі цих слідів чи зразків запаху за допомогою нюху спеціально підготовленої собаки-детектора та будь-якого іншого біоаналізатора [105, с.74]. А.В. Саламатін вважає, що дана експертиза спрямована на виявлення пахучих слідів людини, встановлення їх походження, встановлення ролі учасників події злочину, виявлення особи, від якої походять пахучі сліди, уточнення обстановки, яка склалася на місці події злочину, по залишених слідах запаху. Як зазначають О.О. Кириченко, В.Д. Басай та О.М. Щитніков, на одорологічну експертизу при відсутності особи, яка перевіряється, доцільно запропонувати такі питання: 1) чи є на даному об’єкті сліди індивідуального запаху людини як біологічного виду? 2) якщо так, то людиною якої раси вони залишені? 3) чоловіком чи жінкою залишені ці сліди запаху? 4) людиною якої вікової групи залишені ці сліди запаху? А при наявності особи, яка перевіряється, доцільно запропонувати такі питання: 1) чи є на даному об’єкті сліди індивідуального запаху людини як біологічного виду? 2) якщо так, то чи не походять ці сліди від особи, що перевіряється? [106, с.147, 150].

Ми погоджуємося з думкою В.Д. Басая з приводу того, що необхідно створити Одорологічний центр, оскільки це дозволить: здійснювати єдине організаційне, наукове і методичне забезпечення одорологічних напрямів і певної кінологічної спеціалізації, проводити на цій основі підготовку як фахівців, так і собак-детекторів тощо [105, с.75]. В Україні, на жаль, не досягнуто рівня високої підготовленості одорологічних лабораторій до практичної експертної роботи. Більшість приміщень лабораторій є застарілими. До прикладу, станом на 2001 рік в підрозділах МВС України несуть службу 3273 службових собак, за допомогою яких протягом року було розкрито біля 11 тис. злочинів, виявлено 274 одиниці вогнепальної зброї, 841 кг. наркотиків, 33 кг. вибухової речовини [105, с.28]. Що ж до Республіки Білорусь і Російської Федерації, то тут, як і в багатьох інших країнах, вже декілька років успішно працюють повноцінні одорологічні лабораторії [105, с.130].

Підводячи підсумки, слід зазначити, що одорологічна експертиза має в своїй основі обширну наукову, правову та практичну базу. Це свідчить про те, що вона має право не тільки на існування, але і досить широке застосування на практиці та посіла гідне місце в класифікації судових експертиз.

Розслідування та розкриття комп’ютерних злочинів представляє певні труднощі і практично є неможливим без проведення судової комп’ютерно-технічної експертизи. З 2004 року даний вид експертиз проводиться в ДНДЕКЦ МВС України, що сприяло досягненню позитивних результатів при розслідуванні злочинів. Зокрема, станом на 1 січня 2006 року по Україні було проведено 55486 тис. таких експертиз (Див. Додаток А). Так, оперативними заходами було встановлено, що в одному із приватних комп’ютерних клубів м. Феодосії здійснювалось незаконне копіювання програмних продуктів бухгалтерського обліку фірми “1С” з порушенням авторських прав останньої. Висновком судової комп’ютерно-технічної експертизи було доказано контрафактність дисків, записаних з використанням вилученої техніки, встановлено авторство програмних продуктів, розмір матеріальної шкоди, спричиненої фірмі “1С” (понад 35 тис. доларів), а також факти застосування вилученої техніки при копіюванні даних програмних продуктів [107, с.92]. Також працівниками експертної служби опановано більше 10 нових напрямків експертних досліджень, серед яких – генотипоскопія методом ДНК-аналізу, комп'ютерно-технічна, мистецтвознавча, бухгалтерська, товарознавча, пожежно-технічна експертиза, експертиза у сфері інтелектуальної власності [76].

Судова комп’ютерно-технічна експертиза – це самостійний рід судових експертиз, що відносяться до класу інженерно-технічних. Вона проводиться з метою визначення статусу об’єкта як комп’ютерного засобу, виявлення та вивчення