В якості елементів досліджуваної системи наукового знання є:

1. Концептуальні основи загальної теорії судової експертизи.

2. Вчення про закономірності формування і розвитку судової експертизи.

3. Вчення про предмет і завдання судової експертизи.

4. Вчення про об'єкти судової експертизи, її властивості і ознаки.

5. Вчення про суб'єкта судової експертизи.

6. Теорія процесів, відносин і цілей експертної діяльності.

7. Вчення про методи загальної теорії судової експертизи і експертного дослідження.

8. Вчення про засоби і форми комунікативної діяльності при проведенні судової експертизи та інформаційних процесах.

9. Теорія експертного прогнозування.

10. Окремі теорії родів і видів судових експертиз [8, с.16].

Характеризуючи концепцію загальної теорії судової експертизи останніх років, С.Ф.Бичкова констатувала, що вони являють собою екстраполяцією на галузь судової експертизи положень загальної теорії криміналістики, розробленою Р.С.Бєлкіним. Про це, на її думку, свідчить схожість підходів до визначення загальної теорії криміналістики і судової експертизи. Власна ж концепція С.Ф.Бичкової полягає в наступному [11, с.745].

Загальна теорія судової експертизи не вичерпує собою всього змісту науки про судову експертизу. Остання окрім загальної теорії включає судово-експертні галузі наукового знання. Ці галузі є науковими основами конкретних видів (родів) експертиз. Суть її концепції зводиться до наступного:

1) в загальному, в науці можна чітко виділити два взаємозв'язані аспекти: сторони та закономірні зв'язки, які стосуються її відношення до практики, а також сторони і закономірні зв'язки, що стосуються логіки розвитку наукового пізнання [11, с.745];

2) закономірності, що визначають розвиток науки можна поділити на: а) закони розвитку, що забезпечують перехід науки від нижчого до вищого, від одного якісного стану до іншого; б) закони структури, що визначають якість соціальної архітектоніки науки і характер елементів, її утворюючих; в) закони функціонування, що виражають цільове призначення науки [11, с.747].

Узагальнюючи сказане і, відносячи з урахуванням діалектичного зв'язку зміст і форми, закономірності структури до тих, що визначають розвиток науки, слідує, на наш погляд, включити в предмет науки про судову експертизу закономірності, що стосуються як її відношення до відповідної практичної діяльності, так і що відносяться до логіки розвитку самого наукового знання, а саме: закономірності розвитку наукових основ судової експертизи і закономірності експертної діяльності» [9, с.90].

Відповідно до сказаного, загальна теорія судової експертизи може бути визначена як система теоретичного знання, що відображає на метапредметному рівні найбільш загальні закономірності розвитку наукових основ судових експертиз і експертної діяльності, або як система теоретичного знання, що є метрологічною основою судово-експертних галузей знань.

На думку С.Ф.Бичкової, система загальної теорії судової експертизи складається з чотирьох підсистем:

1. Методологічні основи загальної теорії судової експертизи.

2. Експертна техніка.

3. Експертна тактика.

4. Методика експертного аналізу окремих видів злочинів.

Виходячи із загальних вимог до змісту розділу «Методологічні основи загальної теорії судової експертизи», він може бути представлений у вигляді ряду вчень та інших теоретичних конструкцій, до яких відносяться:

1. Поняття, функції, методологічне значення загальної теорії
судової експертизи.

2. Система загальної теорії судової експертизи.

3. Мова судової експертизи.

4. Вчення про судову експертизу як науково-практичну діяльність.

5. Вчення про предмет і завдання судової експертизи.

6. Вчення про об'єкти судової експертизи.

7. Вчення про наукові підходи і методи в судовій експертизі.

8. Вчення про суб'єкта судової експертизи как- професійної діяльності.

9. Вчення про закономірності формування і розвитку судових експертиз.

10. Вчення про інформаційні процеси в судовій експертизі.

11. Вчення про експертне прогнозування.

Елементи першого розділу загальної теорії судової експертизи умовно диференціюються на три групи: що відносяться безпосередньо до методологічних основ загальної теорії судової експертизи, до експертної діяльності і до основних закономірностей розвитку наукових основ експертної діяльності.

До першої групи відносяться елементи, що стосуються поняття, функцій, методологічного значення загальної теорії судової експертизи; системи загальної теорії судової експертизи; мови судової експертизи.

До другої групи належать: вчення про судову експертизу як науково-практичну діяльність, вчення про предмет і завдання судової експертизи, вчення про об'єкти судової експертизи, вчення про наукові підходи і методи судової експертизи, вчення про суб'єкта судової експертизи як професійній діяльності.

Перераховані учення покликані повністю охопити найбільш загальні, істотні сторони експертної діяльності в широкому розумінні цього поняття, що є основною сферою наукових інтересів загальної теорії судової експертизи.

У третю групу входять вчення про закономірності формування і розвитку судових експертиз, вчення про інформаційні процеси в галузі судової експертизи, вчення про експертне прогнозування.

Дані вчення пов'язані переважно із стороною предмету загальної теорії судової експертизи, що вивчає закономірності розвитку наукових основ експертної діяльності.

Включення в розділ, названий «Методологічні основи загальної теорії судової експертизи», вчень, що належать не тільки до першої, але і до інших двох груп, представляється цілком виправданим, оскільки вони відображають елемент, істотний для характеристики загальної теорії судової експертизи, - її об'єкт, а також їх зміст є загальним, результатним по відношенню до решти розділів загальної теорії [11, с.744-752].

Друга підсистема – експертна техніка. Вона складається з двох елементів: загальні положення криміналістичної техніки і вчення про експертні технології.

Змістом третьої підсистеми – експертними тактики служать наукові положення, що визначають методичні основи експертного дослідження в цілому та його елементів. У дану підсистему входять загальні положення експертної тактики, вчення про методичні основи експертного дослідження, теорія вирішення експертних задач, вчення про висновок експерта.

Четверта підсистема – методика експертного аналізу окремих видів злочинів містить наукові положення, системи експертного знання, що є основою, побудованою відповідно до потреб експертного аналізу типових механізмів окремих видів злочинів, що