надлишків матеріальних цінностей, а також безгосподарності, скоєної розкраданням, інших корисли-вих правопорушень;
ж) вирішення певних оперативно-розшукових зав-дань, планування оперативно-розшукових заходів для виявлення та розкриття корисливих злочинів проти май-на підприємств тощо.
Економіко-правовий аналіз - це комплексне дослід-ження господарської діяльності підприємства (або галузі в цілому) в розрізі регламентуючих її діючих норматив-них актів з метою виявлення причин злочинів та умов, які сприяють здійсненню злочинних намірів. Це дослід-ження, безумовно, включає в себе прийоми оперативно-економічного аналізу, але арсенал його значно ширший. Економіко-правовий аналіз, як і оперативно-економіч-ний, ґрунтується на виявленні можливих протиріч між обліковими і техніко-економічними показниками діяль-ності підприємства [5].
Основними напрямками економіко-правового аналізу, що повинен стати провідним у діяльності підрозділів, на які покладені завдання боротьби з економічною злочин-ністю, є такі:
а) здійснення комплексних досліджень причин економіч-них злочинів та умов, які сприяють скоєнню розкрадань, безгосподарності, посадових та господарських злочинів;
б) розробка пропозицій щодо збереження майна під-приємств шляхом правових, організаційних і економіч-них заходів;
в) участь у розробці проектів законодавчих і нормати-вних актів, які регламентують соціально-правові відно-сини в галузі зберігання майна державних підприємств та підприємств недержавних форм власності;
г) прогнозування злочинних проявів в економіці дер-жави;
д) здійснення координації з відомчими науковими установами, державними органами та громадськими ор-ганізаціями в розробці комплексних заходів, спрямова-них на боротьбу зі злочинами у сфері економіки.
На основі економіко-правового аналізу повинні розроб-лятися рекомендації працівників служб органів внутріш-ніх справ щодо виявлення шляхів і способів створення надлишків матеріальних цінностей і способів їх розкрадання, щодо використання доцільних методів документування, я також раціональної організації оперативного обслугову-вання підприємств галузі. Такі рекомендації спрямовані на надання допомоги оперативним працівникам у вияв-ленні різних протиріч, невідповідностей у системі показ-ників, що характеризують діяльність підприємства. Ви-криття цих протиріч дає змогу висовувати обґрунтовані версії про можливі ознаки розкрадань та інших корисли-вих зловживань. Рекомендації можуть бути використані для збору, систематизації та оцінки доказів по кримінальній справі, для внесення пропозицій щодо усунення обставин, які сприяють скоєнню злочинів [10].
Розділ 2. Використання прийомів дослідження документальних даних та методів фактичного контролю господарської діяльності
Діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури і суду спрямована, як правило, на попередження розкра-дань та інших корисливих злочинів по конкретній кри-мінальній справі. В матеріалах, які надсилаються у від-повідні інстанції, міністерства, відомства, вказуються недоліки у роботі підприємства, що сприяли конкретно-му правопорушенню. У більшості випадків пропоновані заходи щодо усунення цих недоліків мають частковий характер, тобто стосуються тільки того підприємства, на якому був викритий злочин. Комплексне дослідження діяльності підприємств дає змогу викривати криміногенні фактори в масштабі певної галузі народного господарст-ва. Більше того, економіко-правове дослідження конкрет-ної галузі передбачає розробку спеціально-криміноло-гічних заходів, спрямованих, насамперед, на виявлення та усунення негативних процесів у технології та органі-зації виробництва, в обліку і реалізації продукції [7].
Ефективність застосування аналітичних методів у ро-боті підрозділів Державної служби боротьби з економіч-ною злочинністю забезпечується правильним вибором структурної ланки системи органів МВС, у якій доцільно використовувати вищезазначені методи аналізу, тому що їх застосування вимагає відповідної кваліфікації опера-тивних співробітників, наявності штатних можливостей для реалізації результатів аналізу тощо.
Розслідування і доказ злочинних дій тих чи інших осіб, спрямованих проти майна підприємства, пов'язане із застосуванням ряду спеціальних методів документаль-ної перевірки. Використання відповідних методів дослід-ження облікових даних для виявлення корисливих зло-вживань залежить від способу маскування злочинцями цих даних при скоєнні злочину.
Розкриття замаскованих злочинів здійснюється шляхом виявлення в облікових документах таких обставин [6]:
а) протиріччя в змісті окремого документа;
б) протиріччя між даними кількох взаємопов'язаних документів;
в) відхилення облікових даних, що містяться в доку-ментах, від звичайного порядку руху майна.
Відповідно до цього методи дослідження облікових даних поділяють на три групи:
Метод дослідження окремого документа;
Методи дослідження кількох документів, які відо-бражають певну господарську операцію або взаємо-пов'язані операції;
Методи дослідження облікових даних, які відо-бражають рух однорідного майна.
Документальна перевірка господарських операцій і процесів є одним із головних методів документального контролю. Вона здійснюється на підставі аналізу пер-винних документів, облікових регістрів та звітності з метою встановлення законності, доцільності та досто-вірності господарських операцій у діяльності підпри-ємства.
Аналіз документів може проводитися суцільним і вибірковим способами. При суцільному способі дослі-джуються дані про всі проведені за певний період госпо-дарські операції, які відображені в первинних докумен-тах, бухгалтерських регістрах та звітах. Цей спосіб пере-вірки господарських операцій використовується при викритті корисливих зловживань у разі необхідності встановити повну суму заподіяної шкоди.
При вибірковому способі перевіряються та аналі-зуються дані про окремі господарські операції за мі-сяць, квартал, рік. У разі встановлення корисливих правопорушень необхідно здійснювати суцільну пере-вірку [12].
І. Метод дослідження окремого документа застосо-вується для виявлення протиріч у змісті документа між окремими зафіксованими у ньому даними, а також з ме-тою визначення дійсності документа (наявність усіх по-трібних реквізитів).
Дослідження окремого документа здійснюється за до-помогою таких прийомів, як перевірка документів по формі, нормативна перевірка і арифметична перевірка.
При перевірці документів за формою визначається повнота і правильність заповнення реквізитів, які харак-теризують кількісну та якісну сторони господарської операції. Крім того, перевіряється наявність незастережених виправлень, підчисток та дописувань тексту, достовірність підписів відповідних посадових та матері-ально відповідальних осіб.
Ознаками підчистки документів можуть бути пору-шення структури паперу, псування ліній захисної сітки або штрихів тексту, розходження чорнил у записах.
Ознаками дописок тексту є відмінності шрифту, по-черку, чорнил тощо.
Про підробку підписів свідчать наявність штрихів, конфігурації підпису і т. ін. [3]
Нормативна перевірка полягає в зіставленні фактич-них даних з установленими нормативами, кошторисами, тарифами, розцінками, які містяться в даному документі.
При арифметичній перевірці даних документа уста-новлюється правильність підсумкових показників як по горизонталі (в наряді на