Застосування методу відновлення кількісно-сумового обліку передбачає складання нової картотеки по складу за період перевірки, на підставі матеріалів інвентаризації та прибутково-видаткової документації. Відновленню може підлягати вся картотека або її частина, у зв'язку з чим розрізняють суцільне та вибіркове відновлення кіль-кісно-сумового обліку.

При суцільному відновленні за період перевірки від-новлюються записи в картках аналітичного обліку за всіма найменуваннями матеріальних цінностей з наступ-ним відновленням записів на синтетичних рахунках, при вибірковому - відновлюється облік лише окремих мате-ріальних цінностей [2].

Оскільки суцільне відновлення кількісно-сумового обліку потребує великих витрат праці і часу, його вико-ристовують лише в окремих випадках, а саме:

а) у разі перекрученості аналітичного (складського) і синтетичного обліку;

б) у випадку невідповідності записів на картках аналі-тичного обліку даним первинних документів, що призве-ло до приховування корисливих зловживань;

в) у випадку здійснення обліку нових матеріальних цінностей і цінностей, які були в споживанні на тих са-мих картках аналітичного обліку, і використання цих об-ставин злочинцями для приховування розкрадань.

Відновлення кількісно-сумового обліку як метод до-кументування та виявлення корисливих злочинів вико-ристовується при розслідуванні розкрадань на торго-вельних та оптових базах різних галузей народного гос-подарства, підприємствах громадського харчування, а також у торгівлі.

Шляхом використання цього методу можуть бути ви-криті нестачі та лишки матеріальних цінностей, які утво-рилися за рахунок сумових різниць внаслідок пересорти-ці однорідних товарів, навмисне знищення регістрів бух-галтерського обліку з метою приховування розкрадань майна та інші ознаки корисливих зловживань.

Одним із методів виявлення ознак розкрадань за до-кументами є метод контрольного зіставлення залиш-ків матеріальних цінностей. Цей метод застосовується в торговельних організаціях, у яких видаток (продаж) товарів не документується, що робить неможливим про-ведення в них повного відновлення кількісно-сумового обліку.

При контрольному зіставленні залишків порівнюють-ся дані про рух товарів за певний інвентаризаційний пе-ріод, що містяться в таких документах:

а) інвентаризаційний опис на початок періоду (вста-новлюються залишки товарів, які були в наявності на початок періоду);

б) документи, що відображають надходження товару за цей інвентаризаційний період (накладні, забірні листи, рахунки-фактури);

в) документи, які відображають видаток товарів за цей період (продаж товарів за безготівковим рахунком, у кредит, повернення готових страв на кухню тощо);

г) інвентаризаційний опис на кінець інвентаризацій-ного періоду (встановлюється фактична кількість товарів).

При зіставленні вказаних документів до залишків то-варів, що відображені в інвентаризаційному описі на по-чаток інвентаризаційного періоду, додається кількість товарів, які надійшли за документами протягом інвента-ризаційного періоду, а кількість реалізованих (за доку-ментами) товарів віднімається від попередньої суми. Якщо на кінець інвентаризаційного періоду кількість то-варів перевищує суму залишків і надходжень (протягом періоду перевірки), це може свідчити про приписки май-на в інвентаризаційному описі на кінець періоду, про за-ниження залишків товарів на початок періоду або про наявність товарів, що надійшли, але не оформлені відпо-відними документами.

Можливості даного методу збільшуються при зістав-ленні залишків товарів за скорочені інвентаризаційні пе-ріоди, оскільки за триваліший період злочинцям легше завуалювати різні зловживання, приховати нестачу това-рів, реалізувати необліковані товари тощо.

Різновидом відновлення кількісно-сумового обліку, що застосовується в підприємствах громадського харчу-вання, є метод зворотної калькуляції. Його зміст поля-гає у визначенні повноти закладання продуктів у страви або вироби, дотримання норм закладки, передбачених збірником рецептур, які містяться в калькуляційних карт-ках. Для цього аналізують дані меню, вимоги на видачу продуктів із комори (складу) на кухню, дані акта про ре-алізацію і відпуск виробів з кухні, дані контрольного розрахунку продуктів за нормами закладки на виготов-лення страви. За допомогою контрольного розрахунку визначають потребу в сировині за нормами збірника ре-цептур і порівнюють дані з кількістю продуктів, фактич-но списаних на виробництво [4].

Використання цього методу передбачає виявлення ознак розкрадання продуктів або грошових коштів, що скоюються шляхом утворення лишків продуктів або страв, з наступною їх реалізацією. У зв'язку з цим на практиці ефективність застосування методу зворотної калькуляції досягається комплексним використанням таких методів, як: проведення інвентаризації на складі, кухні, роздачі та в касі підприємства; контрольна закупка страв і своєчасне проведення лабораторного аналізу. Ре-зультати цих заходів в порівнянні з іншими матеріалами, зібраними в процесі перевірки тих чи інших відомостей, надалі можуть служити доказами по кримінальній справі про розкрадання.

У діяльності підрозділів боротьби з економічною зло-чинністю, а також у практиці ревізійних апаратів зустрі-чаються замасковані розкрадання та інші корисливі зло-чини, які в даних бухгалтерського обліку не відображені. У таких випадках допомагають викрити протизаконні господарські операції методи фактичного контролю, які передбачають перевірку матеріальних цінностей у натурі.

Одним із основних методів фактичного контролю є інвентаризація, за допомогою якої встановлюються фак-тичні залишки матеріальних цінностей у місцях їх збері-гання. Інвентаризація використовується при проведенні багатьох профілактичних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на попередження та вияв-лення розкрадань майна підприємств незалежно від форм власності [11].

Важливим засобом виявлення корисливих правопо-рушень у галузі будівництва є такий метод фактичного контролю, як контрольний обмір, що полягає в зістав-ленні звітних даних про виконані обсяги робіт з фактич-ним обсягом виконаних робіт. Перевірка обсягів та вар-тості виконаних будівельно-монтажних і ремонтних ро-біт здійснюється шляхом інструментального обміру їх у натурі і співставлення з даними обліку обсягів викона-них робіт у замовника та підрядної організації - з одного боку, та даними, які містяться у проектно-кошторисній документації. Він часто використовується при проведен-ні комплексних ревізій у будівництві за участю ревізора та спеціалістів відповідної будівельної організації. Ініці-атором проведення контрольного обміру може бути банк, який фінансує будівництво. У такому випадку банк надсилає письмове повідомлення замовнику і підрядчику щодо місця