і часу його проведення. Контрольні обміри проводяться за місцем виконання робіт.
Для оперативного працівника ознаками про необхід-ність ініціювання проведення контрольного обміру мо-жуть бути дані аналізу фінансово-господарської діяль-ності будівельних організацій, які вказують на:
наявність переросходу фонду заробітної плати;
порівняно високий рівень середньої заробітної пла-ти на одного працівника;
систематичне невиконання квартальних планів ви-конання робіт;
наявність великих обсягів незавершеного виробни-цтва тощо [7].
Серед будов, де найчастіше застосовується цей вид фактичного контролю, є великі меліоративні споруджен-ня, сільськогосподарські комплекси, об'єкти переробних галузей промисловості та інші великі об'єкти капіталь-ного будівництва.
Перед початком контрольного обміру об'єкту аналізу-ється первинна документація: акти прийому в експлу-атацію державними приймальними комісіями виробни-чих потужностей та об'єктів, бухгалтерські документи про списання будівельних матеріалів, журнали обліку виконаних робіт, наряди робітників, шляхові листи, то-варно-транспортні накладні та інші документи.
Контрольний обмір дає змогу перевірити в натурі фак-тично виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт, за-конність і доцільність списання будівельних матеріалів та заробітної плати, правильність розрахунків із замов-ником. Крім того, за його допомогою встановлюються факти:*
включення в розрахункові документи, що пред'явлені для оплати банку, робіт та витрат фактично не ви-конаних або раніше оплачених;
неправильне застосування розцінок, норм та цін;
безпідставне збільшення вартості монтажних робіт за рахунок завищення кількості одиниць та ваги облад-нання;
повторне пред'явлення до оплати окремих елемен-тів прямих витрат, які враховані у складі комплексних норм витрат;
збільшення вартості монтажних робіт за рахунок включення у вартість робіт витрат, збільшення вартості монтажних робіт за рахунок, які не відносяться до буді-вельно-монтажних робіт або виконаних на об'єктах, по
яких відсутня проектно-кошторисна документація.
При виявленні завищеної вартості виконаних робіт не допускається залік вартості виконаних, але не включених в акти прийому робіт.
За результатами контрольного обміру ревізор складає акт і відомість перерахунку вартості робіт. Ці документи є комісійними і підписуються ревізором, представника-ми замовника та підрядчика.
Уразі направлення до слідчих органів матеріалів конт-рольних обмірів, вони повинні містити:
супровідний лист з викладенням суті та причин порушень, найменування замовника та підрядника, їх поштові та платіжні реквізити;
акт контрольного обміру з відомістю перерахунку вартості робіт;
письмові пояснення підрядчика та замовника по фактах викритих порушень та висновки ревізора (при необхідності і банку) по них;
документи, що відображають факти незаконної ви-плати заробітної плати, премій, неправомірного списан-ня будівельних матеріалів тощо.
До методу фактичного контролю належить також ме-тод контрольної закупки. Він використовується для виявлення обману при відпуску продукції, а також з ме-тою підтвердження або спростування відомостей про розкрадання товарів та грошових коштів у підприємст-вах торгівлі та громадського харчування [6].
Для проведення контрольної закупки ініціатор (ревізор, оперативний працівник) як рядовий покупець у при-сутності не менше двох представників громадськості просить відпустити йому певну кількість товарів. Після того, як товар зважено або відміряно і продавець повер-нув покупцеві чек про оплату цього товару, оперативний працівник міліції оголошує, що ним проводиться конт-рольна закупка. У присутності продавця, керівника тор-гового підприємства та представників громадськості працівник міліції перевіряє фактичну вагу або міру від-пущеного товару, про що складається акт контрольної закупки, який підписується всіма учасниками перевірки.
У підприємствах громадського харчування таким чи-ном проводиться контрольна закупка страв. При цьому серед представників громадськості, які беруть участь у проведенні закупки, повинен бути товарознавець-харчовик. До участі у відборі страв на пробу з метою визна-чення певних відхилень у вартості, якості тощо залучаю-ться, крім офіціанта, шеф-повар і керівник підприємства громадського харчування. У разі необхідності страви, які були об'єктом контрольної закупки, направляються в харчову лабораторію для дослідження [7].
Лабораторний аналіз також належить до методів фак-тичного контролю.
Для виявлення ознак розкрадання сировини, матеріа-лів та готової продукції, а також для документування шляхів утворення їх лишків на промислових підприєм-ствах широко застосовується метод контрольного за-пуску сировини у виробництво.
Використання даного методу передбачає визначення дійсної кількості сировини, необхідної для випуску оди-ниці продукції, а також перевірку правильності застосу-вання норм витрати сировини, відходів та її втрат на різ-них стадіях технологічного процесу.
Для проведення контрольного запуску сировини у ви-робництво створюється комісія на чолі з ревізором, до якої входять представники громадськості та технологи.
Контрольний запуск проводиться в присутності мате-ріально відповідальних осіб: майстра та начальника ви-робничого цеху. За підсумками запуску сировини у ви-робництво складається акт, який підписується всіма чле-нами комісії і матеріально відповідальними особами.
Ефективність даного методу значно підвищується при паралельному проведенні інвентаризації сировини і ма-теріалів на складі та інвентаризації продукції на складі готової продукції [12].
У практичній діяльності органів внутрішніх справ та ревізорських підрозділів по захисту майна підприємств від злочинних посягань зустрічаються ситуації, коли ос-новною причиною створення нестач та лишків матері-альних цінностей є недовіз або недовантаження товарів при їх надходженні від постачальників, або, навпаки, при їх відвантаженні споживачам.
Для підтвердження таких відомостей оперативний працівник або ревізор може провести комісійну прийомку або комісійне відвантаження матеріальних цінностей, про що складається відповідний акт. Цей акт підписуєть-ся всіма членами комісії та матеріально-відповідальною особою.
За необхідності матеріали про комісійну прийомку та відвантаження можуть бути надіслані за письмовим за-питом до органу дізнання або досудового слідства пра-воохоронних органів, що розслідує кримінальну справу про розкрадання майна підприємства.
Висновки
Отже, комплексне дослідження діяльності підприємств дає змогу викривати криміногенні фактори в масштабі певної галузі народного господарст-ва. Більше того, економіко-правове дослідження конкрет-ної галузі передбачає розробку спеціально-криміноло-гічних заходів, спрямованих, насамперед, на виявлення та усунення негативних процесів у технології та органі-зації виробництва, в обліку і реалізації продукції.
Ефективність застосування аналітичних методів у ро-боті підрозділів Державної служби боротьби з економіч-ною злочинністю забезпечується правильним вибором структурної ланки системи органів МВС, у якій доцільно використовувати вищезазначені методи аналізу, тому що