законодавчої влади, а не міністерства внутрішніх справ. У зв’язку з цим, питання процесуального порядку проведення приводу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих, види, форми і межі застосування примусу до осіб, які відмовились добровільно з’явитись за викликом, слід передбачити в новому кримінально-процесуальному кодексі України.
Література:
Сучасний тлумачний словник української мови: 65000 слів / За заг ред. д-ра філол. наук проф. В.В.Дубічинського. – Х.: ВД „ШКОЛА”, 2006. – С. 716.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: „Укр. енцикл.”, 2003. – С. 88-89.
Петрухин И.Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение. – М.: Наука, 1985. – С.62
Благодир А. Заходи кримінально-процесуального примусу – гарантія дотримання законності. Актуальні пробеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. - С.203
Наказ МВС України №864 „Про затвердження інструкції про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих” від 28.12.1995р.
Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К.: Юрінком інтер, 2004. – С.8.