Поняття, суть та значення Кримінального процесу України

Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: поняття кримінального процесу; його завдання, історичні форми; кримінально-процесуальні функції та гарантії; стадії кримінального процесу.

Рекомендована література:

Бацько І.М. Поняття і зміст кримінально-процесуальних відносин \\ Науковий вісник Дніп-ропетровського ДУВС. – 2006. - №1. – С. 274-279.

Божьев В.П. Уголовно-процессуальные право-отношения. М., 1975. 175 с.

Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса, Ленинград, 1982. – 111 с.

Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. Л., 1982. 111 с.

Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе/Собр. соч. М., 1967. Т. 4, с. 33-69.

Кримінальний процес України: Підручник / Кова-ленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.

Ларин А.И. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. М., 1985. 118 с.

Лобойко Л. Співвідношення імперативного і диспозитивного методів кримінально-процесуального права: сучасний стан та перспективи // Право України. – 2005. - №6. – С. 79-83.

Лобойко Л.М. Поняття і види методів кримінально-процесуального права // Наук. вісн. юрид. акад. МВС. – 2004. - №1. – С. 298-306.

Лупинская П.А. Решение в уголовном судопроизводстве: их виды, содержание и формы. М., 1976. 167 с.

Муратов И.Р. Процессуальные акты органов предварительного расследования. Казань., 1989. 118 с.

Развитие и совершенствование уголовно-процессуальной формы // Науч. ред. Л.Д. Кокорев. Воронеж., 1979. 176 с.

Якуб М.Л. Процессуальная форма в советском уголовном судопроизводстве. М., 1981. 144 с.

Поняття, завдання кримінального процесу Сутність кримінального процесу проявляється в його спрямованості на захист суспільного та державного устрою, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб від злочинних посягань. У цьому розумінні кримінальний процес має правоохоронний характер. Водночас, кримінальний процес - це активна діяльність з попередження та викорінення злочинів.

Зміст кримінального процесу становить втілена у форму правових відносин діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, а також інших учасників процесу, спрямована на вирішення названих завдань у галузі боротьби зі злочинністю.

Кримінальний процес є єдністю змісту і форми: змістом кримінального процесу є кримінально-процесуальна діяльність, а його формою - кримінально-процесуальні відносини, встановлений законом порядок провадження процесуальних дій.

Кримінальній процес не вичерпується системою дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, спрямованих на вирішення завдань кримінально-процесуального провадження.

У кримінальному процесі можна виділити три основних елементи:

1) кримінально-процесуальне право, тобто право, що регламентує кримінально-процесуальну діяльність;

2) засновану на законі та інших нормах процесуаль-ного права діяльність органів дізнання, досудового слідст-ва, прокуратури і суду;

3) правовідносини учасників процесу.

Яким є зв’язок цих елементів? Це зв’язок змісту та форми. Кримінально-процесуальне право являє собою закріплену в законі та забезпечену державним впливом типову модель діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду по здійсненню правосуддя.

Кримінально-процесуальні відносини являють собою, як справедливо зазначає М. С. Строгович, правову форму діяльності органів дізнання, слідства, прокуратури та суду, а сама ця діяльність є змістом кримінально-процесуальних відносин.

Кримінально-процесуальні відносини - це, по-перше, правовідносини між органом дізнання, особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором та судом; по-друге, це правовідносини вказаних суб’єктів процесу з потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та іншими учасниками процесу, а також правовідносини цих учасни-ків процесу між собою.

Кримінальний процес - це регламентуюча реалізацію кримінального закону галузь права, а також заснована на ньому, втілена у форму правових відносин та здійснювана у встановленому законом порядку діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також інших осіб, спрямована на швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних; встановлення об’єктивної істини та забезпечення захисту прав і свобод людини, захист суспільства та громадян від злочинних посягань, забезпечення правильного застосування закону та здійснення правосуддя.

Поняття «кримінальний процес» та «правосуддя» близькі, але не тотожні. Правосуддя (справедливий суд) здійснюється судом. Тільки суд може визнати людину винною у вчиненні злочину та накласти на неї покарання. Правосуддя - органічна частина кримінального процесу. Воно спрямоване на вирішення його основного завдання - забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб на кожного, хто вчинив злочин, було накладено справедливе покарання та жоден невинний не був притягнутий до відповідальності. Правосуддя - основна, але не єдина частина і функція процесу.

Окремі напрями кримінально-процесуальної діяльності називаються кримінально-процесуальними функціями.

Функція - це характерний вид діяльності, роль, призначення. У кримінальному процесі є п’ять основних функцій: 1) розслідування; 2) нагляд; 3) обвинувачення; 4) захист; 5) правосуддя.

Розслідування спрямоване на встановлення істини, нагляд - на додержання законності, обвинувачення - на прилюдне викриття обвинуваченого у вчиненні злочину. Захист - система дій, спрямованих на спростування обвинувачення, виявлення сумнівів щодо обгрунтованості обвинувачення, даних, які вказують на невинуватість обвинуваченого або на пом’якшуючі його відповідальність обставини. Функція правосуддя спрямована на всебічне вивчення всіх обставин справи, прилюдне дослідження всіх доказів, доводів обвинувачення та захисту, встановлення об’єктивної істини, законне та справедливе вирішення справи по суті.

У кримінальному процесі, поряд з принципом диспозитивності, що діє протягом усього процесу, але переважно в досудових стадіях, реалізується і принцип змагальності сторін. Сторонами в кримінально-процесуальних правовідносинах виступають сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпший, цивільний позивач та їхні представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник). Обидві сторони користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.

Кримінальний процес не зводиться тільки до судового розгляду. Акту правосуддя передує досудове розслідування кримінальних справ, у процесі якого закладаються передумови для винесення судом законного