Конституція України пропонує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і встановлює новий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку встановленому законом. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Принцип таємниці листування, телеграфних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції

Конституція проголошує, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочину чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими методами одержати інформацію неможливо. За порушення встановленої Конституцією гарантії винна особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Слід зауважити, що рішення про зняття інформації з каналів зв’язку та про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію приймає суддя апеляційного суду.

Принцип права людини на свободу та особисту недоторканність

Цей принцип означає, що ніхто не може бути позбавлений волі, заарештований, затриманий у підозрі у скоєнні злочину, підданий особистому обшуку або примусовому приводу, інакше як на підставі і порядку передбаченому законом.

Ніхто не може бути заарештований інакше, як на підставі судового рішення. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. (ст.14 КПК).

Позбавлення волі як міра кримінального покарання може бути призначено тільки за вироком суду.

Взяття підозрюваного або обвинуваченого під варту як запобіжний захід може застосовуватись лише судом.

Затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, може проводитись органом дізнання і слідчим тільки на підставі і в порядку, передбаченому ст.106, 115 КПК.

Привід свідка, потерпілого, підозрюваного й обвинуваченого, якщо вони без поважних причин не з’явились в орган дізнання або до суду за їх винятком, здійснюється міліцією за постановою органів дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.

Завідомо незаконний арешт, затримання або привід, а також винесення суддями завідомо неправосудних вироку, ухвали чи постанови тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

З метою забезпечення незалежності від будь-яких органів і осіб, закон передбачає додаткові гарантії недоторканності Президента і кандидатів у Президенти України, кандидатів у депутати, суддів, вищих посадових осіб рахункової палати Верховної ради України.

Президент України користується правом недоторканності. У разі порушення ним Конституції прав і законності він може бути зміщений з посади Верховною Радою. Рішення про це приймається не менш як трьома четвертими від її конституційного складу, дострокове припинення повноважень Президента за ініціативою громадян України (ст.114 Конституції України).

Кандидат у Президенти не може бути притягнутий до відповідальності, підданий арешту або затриманий; або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладають в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії (ч.6, ст.14 Закону України “Про вибори Президента України”.).

Народний депутат України не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, арештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без згоди Верховної Ради України. Право людини на свободу та особисту недоторканність закріплено у міжнародному пакті, який проголошує (ст.9).

Кожна людина має право на особисту недоторканість.

Ніхто не може бути підданий свавільному арешту чи триманню під вартою. Ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як на таких підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційності інформації про особу без її згоди крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Принцип здійснення правосуддя виключно судами (ст.15 КПК, ст.124 Конституції України)

Означає виключну прерогативу суду на визнання людини винною у вчиненні злочину і призначення їй кримінального покарання.

Згідно зі статтею 55 Конституції всі права і свободи людини і громадянина захищаються судом. У цьому плані примусове значення має положення ст.124 Конституції про те, що юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що всі суспільні відносини, врегульовані нормами права, в разі виникнення спору можуть бути предметом судового розгляду.

Правосуддя вправі здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції. Ніякий інший державний орган чи посадова особа не вправі брати на себе виконання повноважень суду.

Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя

У відповідності до конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (ст.28 Конституції України). З метою запобігання розголошення відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, допускається закритий судовий розгляд (ч.2, ст.20 КПК України). Обшук особи, а також її освідування, коли воно пов’язане з необхідністю оголювати освідувану особу, може проводити слідчий тієї статі, що й обвинувачений, у присутності понятих цієї ж статі (ч.2, ст.184, ч.3, ст.193 КПК). При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або є небезпечним для її здоров’я (ч.3, ст.193 КПК). Відтворення