Принцип колегіального і одноособового розгляду справ

Конституція України передбачає, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

У суді першої інстанції кримінальні справи та інші справи розглядаються колегіально або суддею одноособово (ст. 17 КПК України).

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі 3-ох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальні справи про злочини. за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного ув’язнення, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів.

У судах апеляційної та касаційної інстанції справи розглядаються тільки колегіально.

Принцип з’ясування істини

Вказана вимога закону зобов’язує суд, прокурора, слідчого, і особу, яка проводить дізнання, всебічно, повно, об’єктивно дослідити обставини справи (ч.1, ст.22 КПК) з тим, щоб з’ясувати істотні, юридично значущі факти, дати їм правильну правову оцінку і тим самим забезпечити правильне вирішення. Цей принцип є конституційним, бо в Конституції говориться про з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи (ст.31) і про забезпечення доведеності вини (п.3, ч.3, ст.129). Тільки з’ясувавши істину під час досудового слідства і в суді, можна визнати людину винною у вчиненні злочину.

Всебічність дослідження обставин справи означає, що слідчий і особа, яка проводить дізнання, повинні висунути та ретельно перевірити всі можливі версії, що виникають із обставин справи, про характер злочину та про осіб, які його вчинили, дослідити всі сторони події, що розслідуються.

Повнота дослідження обставин кримінальної справи означає виявлення всіх обставин, що входить у предмет доказування у справі.

Об’єктивність дослідження означає неупередженість осіб, які здійснюють розслідування або судовий розгляд справи, встановлення та перевірку всіх обставин справи, як тих, що викривають особу у вчиненні злочину, так і тих, що виправдають. Як тих, що обтяжують, так і тих, що пом’якшують відповідальність обвинуваченого.

Принцип незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону.

Наявність сильної і незалежної судової влади поряд із законодавчою і виконавчою є неодмінною передумовою існування правової держави. “Державна влада в країні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову”, - проголошує Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року.

Незалежність суддів і недоторканність суддів при здійсненні всієї і професіональної діяльності, в тому числі і при розгляді та вирішенні конкретної кримінальної справи, означає:

По-перше: незалежність їх від впливу і думки різних органів державної влади й управління, службових осіб, громадських організацій і рухів, колективів і угрупувань, засобів масової інформації, окремих громадян;

По-друге: незалежність їх від вищестоящих суддів;

По-третє: незалежність від висновків органів досудового розслідування і прокурора, а також від висновків і думки учасників розпорядчого чи судового засідання;

По-четверте: незалежність у середині самого складу суду, членів складу від головуючого, тобто можливість кожного судді, вільно брати участь у дослідженні доказів, обговоренні і прийнятті рішення за своїм переконанням.

Основними гарантіями незалежності суддів від стороннього впливу при здійсненні ним процесуальної діяльності є : встановлений законом порядок їх обрання і звільнення, їх недоторканність, сувора юридична процедура здійснення правосуддя, таємниця наради суддів при винесенні рішень і заборона їх розголошення, відповідальність за неповагу до суду або втручання у вирішення конкретних справ, створення необхідних організаційно-технічних умов для суддів, а також матеріальне і соціальне забезпечення суддів, що відповідає їх високому статусу.

Незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обираються на посаду Верховною Радою України безстроково, але перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-який політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав чи призначив.

Як зазначив голова Верховного Суду України В. Бойко, “надійний захист прав і свобод людини можливий лише за умови справжньої незалежності суду”. Проте, трапляються спроби, обмежити її. Посилюється тиск на суду з боку як злочинного середовища, так і деяких представників виконавчої влади, депутатів усіх рівнів з метою домогтися бажаних для них рішень. Чисельними є випадки неповаги до суду і суддів з боку високих посадових осіб. Органи державної влади, які відповідно до Конституції зобов’язані забезпечити “незалежність суду, не завжди реагують на такі прояви”.

Принцип гласності судового розгляду

Принцип гласності судового розгляду (ст.20 КПК), полягає насамперед, у тому, що розгляд справ у всіх судах є відкритим, крім випадків, передбачених законом. Кожний громадянин, який досяг 16 років, має право знаходитись у залі судового засідання, в якому розглядається кримінальна справа судом першої чи касаційної інстанції. Хід судового розгляду і його результати можуть висвітлюватись у засобах масової інформації або іншим способом доводиться до населення. Це так звана, зовнішня гласність. Але