Отже, субєкти процесу характеризуються тим, що вони:

1) беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні обставини, за яких закон виключає можливість їх участі у справі;

2) мають визначені права та обов’язки;

3) діють в кримінальному процесу у відповідності зі своїми правами та обов’язками у встановленому порядку;

4) вступають у процесуальні правовідносини;

5) несуть відповідність за невиконання своїх обов’язків або порушення прав інших учасників.

2. Характеристика суб’єктів кримінального процесу

а) органи та посадові особи, які ведуть та безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження.

Слідчий – суб’єкт кримінального процесу, уповноважений провадити досудове слідство. Досудове слідство у кримінальних справах провадиться слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів безпеки і слідчими податкової міліції.

Незалежно від відчомої належності всі слідчі мають під час розслідування у кримінальній справі однакові процесуальні права та обов’язки, проводять розслідування в одному і тому ж самому процесуальному порядку.

Слідчий зобов’язаний у кожному випадку виявлення ознак злочину порушити справу та прийняти її до свого провадження, провести об’єктивне розслідування та вжити заходів до розкриття злочину, встановлення об’єктивної істини, захисту прав та законних інтересів громадян, відшкодування заподіяної злочином шкоди, виявлення та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, забезпечення правильного застосування закону.

Слідчий вправі самостійно провадити всі слідчі та інші передбачені законом процесуальні дії в межах своєї компетенції. Для реалізації своїх прав та обов’язків слідчий має процесуальні повноваження. Під час провадження досудового слідства всі рішення про спрямування слідства та проведення слідчих дій приймає самостійно, за винятком випадків, коли щодо цього отримання санкції прокурора, і несе відповідальність за їх законне та своєчасне проведення.

Слідчий повинен негайно приступити до провадження слідства у порушеній або прийнятій ним до свого провадження справі. У разі необхідності проведення слідчих або розшукових дій в іншому районі слідчий має право провадити їх особисто або доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, який повинен виконати доручення в строк не більше 10 діб (ст.118 КПК України).

Слідчий має право давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання сприяння під час провадження окремих слідчих дій.

Постанови слідчого, винесені у відповідності з законом у кримінальній справі, що перебуває в його провадженні, є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно із ст.60 КПК України слідчий не може брати участь у розслідуванні справи та підлягає відводу в таких випадках:

За наявності вказаних підстав для відводу слідчий повинен заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід обвинуваченим, захисником, є також потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками. Питання про відвід вирішується прокурором протягом 24 годин.

Органи дізнання – це органи, уповноважені кримінально-процесуальним законом порушувати та розслідувати кримінальні справи у зв’язку з інформацією, що надійшла по вчинений злочин, та відсутності можливості у слідчого приступити до провадження слідства.

Дізнання – це розслідування, що здійснюється за необхідністю органами адміністративної юрисдикції, які наділяються статусом органу дізнання ( ст.101 КПК України).

Суд (суддя) – суб’єкт кримінального процесу, який виконує функцію правосуддя. Згідно із ст. 124-129 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Правосуддя здійснюють професійні судді, а у визначених законом випадках – народні засідателі та присяжні. Вироки та рішення суду виносяться іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території держави. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Згідно із ст.7 Закону України “Про статус суддів” суддями можуть бути громадяни України, які досягли 25 років, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як 3 роки, проживає в країні не менш як 10 років і володіє державною мовою. Судді незалежні, незмінні, недоторкані.

Суд (суддя) зобов’язаний всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідити із додержанням усіх принципів кримінального процесу всі обставини справи, вжити заходів до захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб та до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Суд має право самостійно та незалежно здійснювати судове слідство та судовий розгляд, визнати особу винною у вчиненні злочину та призначити їй покарання. Під час судового розгляду суд має владно-розпорядчі повноваження та керує процесом. За результатами розгляду справи суд має право: винести вирок(обвинувальний або виправдувальний), закрити справу, направити справу на додаткове розслідування. Розгляд справ у суді здійснюється тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого обвинувачення. Всі питання, що підлягають вирішенню в судовому розгляді та у вироку, судді вирішують на підставі Закону, згідно з правосвідомістю, за своїм внутрішнім переконанням, основаним на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, за умов, що виключають сторонній вилив на суддів.

Суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу у таких випадках: