або родичем будь-кого з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача або розгляд по цій справі скаргу в порядку ст.236-2, 236-5, 236-6 КПК України;
якщо він особисто або його родичі зацікавлені в результатах справи;
за наявності інших обставин, ви виключають сумнів в об’єктивності судді або народного засідателя, та обставини зазначені в п.2-1; п.2-2 ст.54 КПК України.
До складу суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть входити особи, які є родичами між собою.
Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи, в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в касаційному порядку або в порядку нагляду, а так само брати участь у новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постанови з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участь у розгляді цієї справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само розгляд справи в порядку виключного провадження (ст. 55 КПК України).
Прокурор
Декларація про державний суверенітет України проголошує, що найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів здійснюється Генеральним Прокурором України.
Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
Підтримання державного обвинувачення в суді.
Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Прокуратуру України очолює Генеральний Прокурор України, термін його повноважень 5 років. Організація й порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом “Про прокуратуру”.
Відповідно до статті 25 КПК України нагляд за точним виконанням законів України в кримінальному судочинстві здійснюється Генеральним Прокурором як безпосередньо так і через підлеглих йому прокурорів.
Прокурор зобов’язаний у всіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону від кого б ці порушення не виходили.
Ст. 30 Закону “Про прокуратуру” передбачає повноваження прокурора по нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Він має право вимагати для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали, відміняє незаконні необґрунтовані постанови слідчих:
дає письмові вказівки про розслідування злочинів;
доручає виконання постанови;
приймає участь в дізнанні і попередньому слідстві;
продовжує термін розслідування;
повертає кримінальні справи на повторне розслідування;
передає кримінальні справи від одного до другого слідчого у разі потреби;
порушує кримінальні справи чи закриває;
затверджує обвинувальний висновок, направляє кримінальні справи в суд.
Всі вказівки прокурора органам дізнання, досудового слідства є обов’язковими.
Прокурор зобов’язаний вжити заходів до того, щоб жоден злочин не залишався не розкритим і жоден злочинець не ухилився від відповідальності і разом з тим, щоб жоден громадянин не притягався незаконно і необґрунтовано до кримінальної відповідальності.
Свої повноваження по боротьбі із злочинністю Прокурор здійснює незалежно від будь-яких місцевих органів і службових осіб. підкоряючись лише закону і керуючись вказівками Генерального Прокурора України.
У четвертій стадії – стадії судового розгляду – прокурор:
підтримує перед судом державні обвинувачення;
бере участь у дослідженні доказів;
дає висновки з питань що виникають під час судового розгляду;
подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитись від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.
Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов’язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних підставах.
Дії прокурора в зв’язку з нововиявленими обставинами:
заяви подають прокуророві;
зобов’язаний розслідувати такі обставини;
направляє прокуророві області і іншого рівня висновки по справі;
коли не вбачає підстав для перегляду справи своєю постановою повідомляє осіб, які подали заяви.
Прокурор виконує нагляд за законністю виконання вироків та інших судових рішень:
розгляд заяв і скарг засуджених, а також громадян і організацій про порушення закону, допущені при виконанні вироку;
перевірка особистих справ засуджених в місцях позбавлення волі;
участь у судових засіданнях при розгляді питань, що виникають у зв’язкуз виконанням вироку.
б) Особи, які мають та відстоюють самостійний інтерес в кримінальному процесі.
Такими особами є:
Підозрюваний
Підозрюваним визнається:
особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину;
особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється, давати показання і відповідати на запитання; мати захисника та побачення з ним до першого допиту; подавати докази, заявляти клопотання та відводи; вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та інших. Про роз’яснення прав підозрюваного вказується в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.
Реалізація підозрюваним своїх прав здійснюється в тому ж порядку, що й реалізація прав обвинуваченим. Давання підозрюваним показань не може розглядатися як його процесуальний обов’язок. У цьому відношенні підозрюваний повністю прирівнюється до обвинуваченого. Допит його повинен вестися відповідно до правил допиту обвинуваченого. Підозрюваний не несе кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань та за дачу за відомо неправдивих показань.
Підозрюваному закон надає право мати захисника. При цьому захисник надається підозрюваному або допускається до участі у справі з моменту оголошення протоколу затримання або постанови про застосування запобіжного заходу,