ним шкоди, остання має бути відшкодована його батьками (ст. 446, 447 Цивільного кодексу України).
Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносить постанову, а суд – ухвалу.
Цивільний відповідач має право:
заперечувати проти пред’явленого позову, давати пояснення по суті пред’явленого позову;
подавати докази;
заявляти клопотання;
знайомитися з матеріалами справи, що стосується цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не проводилося, - після віддання обвинуваченого до суду;
брати участь у судовому розгляді;
заявляти відводи;
подавати карги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також подавати скарги на вирок та ухвалу суду в частині що стосується цивільного позову (ч.2 ст.51 КПК);
на забезпечення безпеки.
Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор та суд повинні роз’яснити цивільному відповідачеві його процесуальні права та забезпечити можливість їх здійснення.
Закон не покладає на цивільного відповідача будь-яких обов’язків, крім загального для всіх обов’язку додержання порядку в судовому засіданні. Нез’явлення цивільного відповідача або його представника в судове засідання не зупиняє розгляду цивільного позову.
в) Особи, які захищають та представляють інтереси інших осіб в кримінальному процесі.
Захисник – особа, яка в порядку, встановленому законом , уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні в кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Адвокати – це професійні юристи, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше 2 років і склали кваліфікаційні іспити. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Вони приносять присягу відповідно до Закону України “Про адвокатуру”. Захисник підозрюваного, обвинуваченого або підсудного і т.д. не має права відмовитися від захисту або використовувати свої повноваження на шкоду підзахисному.
Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред’явлення обвинувачення для ознайомлення матеріалів досудового слідства. Про допуск захисника до участі у справі особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносить постанову, а суд ухвалу.
Захисником не може бути особа, яка брала участь у даній справі як слідчий, як особа, яка провадила дізнання, як прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа яка допитувалась або підлягає допиту як свідок. Захисником не може бути також особа, яка є родичем будь-кого із складу суду, дізнавача, слідчого, потерпілого, прокурора, цивільного позивача. Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або коли вона брала участь у справі, як перекладач або понятий, а також щодо якої порушено кримінальну справу, визнана недієздатною чи обмежено дієздатною та інші обставини передбачені ст.61 КПК.
Участь захисника у справі обов’язкова у випадках, передбачених ст.45 КПК:
у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення;
у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;
у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство – з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення;
коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув’язнення – з моменту затримання особи, чи пред’явлення їй обвинувачення;
при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру – з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби;
при провадженні справи по застосування примусових заходів виховного характеру – з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.
Згідно із ст.48 КПК України з моменту допуску до участі у справі захисник має право:
до першого допиту підозрюваного або обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту – без обмеження їх кількості і тривалості;
мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного, виховного характеру;
бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій;
застосовувати науково-технічні засоби при провадженні слідчих дій, при ознайомленні з матеріалами справи (з дозволу дізнавача чи слідчого) та в суді (з дозволу судді чи суду);
ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення слідства – з усіма матеріалами справи;
брати участь у судових засіданнях;
ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
подавати докази, заявляти клопотання та відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;
виступати в судових дебатах;
знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього зауваження;
знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;
збирати відомості про факти, що