про рух справи та про застосування запобіжного заходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони заарештовані;
3) довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливості конфіскації майна;
4) довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.
У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 521 та 523 КПК, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім’я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси - назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса.
Подання органу дізнання, слідчого,
прокурора в кримінальній справі
Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.
Якщо в ході дізнання, досудового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 КПК, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.
Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані вжити заходів, передбачених статтями 254 - 257 КПК про адміністративні правопорушення.
Вирок
Вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний.
Обвинувальний вирок і виправдувальний вирок повинні бути судом мотивовані.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене кримінальним законом.
Розв’язавши питання, що підлягають вирішенню в нарадчій кімнаті, суд складає вирок.
Вирок повинен бути написаний одним із суддів, який брав участь у його постановленні.
Вирок повинен складатися з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної.
У вступній частині вироку вказується:
що він постановлений ім’ям України;
зазначається назва суду, який виносить вирок;
місце і час постановлення вироку; склад суду, секретар, учасники судового розгляду, перекладач, якщо він брав участь у судовому засіданні;
прізвище, ім’я і по батькові підсудного, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу підсудного, що мають значення для справи;
кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний.
Мотивувальна частина вироку.
Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.
У резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені:
прізвище, ім’я та по батькові підсудного;
кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним;
покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними;
остаточна міра покарання, обрана судом;
початок строку відбуття покарання;
тривалість іспитового строку, якщо застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;
рішення про цивільний позов;
рішення про речові докази і судові витрати;
рішення про залік досудового ув’язнення;
рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і вказівка про порядок і строк оскарження вироку.
В резолютивній частині виправдувального вироку зазначається:
прізвище, ім’я та по-батькові виправданого;
вказується, що підсудний в пред’явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданим;
вказується про скасування запобіжного заходу, про скасування заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, про речові докази, судові витрати і про порядок та строк оскарження вироку.
Доручення
Відповідно до ст. 114 КПК слідчий вправі по розслідуваних ним справах давати доручення органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні слідчих дій. Такі доручення слідчого для органу дізнання є обов’язковими.
Доручення адресується начальнику органу дізнання. Виконується у довільній формі із зазначенням котлетного завдання, яке необхідно виконати.
Окреме доручення
Слідчий має також право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручати провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов’язані це доручення виконати в 10-денний строк.