підозрюваного чи обвинуваченого, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з’явився, і виносить постанову:
про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для обрання немає підстав;
про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.
На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчиш дані про особу затриманого чи з’ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого – до п’ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. У разі, коли така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яка не затримувалася, суддя вправі відкласти його розгляд на строк д десяти діб в вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період її належну поведінку або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк.
Порядок продовження строків тримання під вартою
За відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або прокурор звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою. У поданні зазначаються причини, у зв’язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які підтверджують, що злочин вчинено особою, яка тримається під вартою, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу.
Подання про продовження строку тримання особи під вартою повинно бути подане до суду:
при продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців – не пізніше як за п’ять діб до закінчення строку тримання особи під вартою;
при продовженні строку тримання під вартою до дев’яти місяців – не пізніше п’ятнадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою;
при продовженні строку тримання під вартою до вісімнадцяти місяців – не пізніше двадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою.
Одержавши подання, суддя вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з’явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою або відмовляє в його продовженні.
На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Постанови судді апеляційного і Верховного Суду України оскарженню не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора.
Рішення про взяття під варту неповнолітнього повинно прийматись тільки при наявності об’єктивних даних, що свідчать про те, що цей запобіжний захід являється єдино можливим і ефектним.
Неповнолітні, взяті під варту, повинні утримуватись окремо від дорослих і від засуджених неповнолітніх.
Нагляд командування військової частини (ст. 163 КПК)
Даний запобіжних захід застосовується тільки до військовослужбовців, солдат, матросів, сержантів та старшин строкової служби і полягає в вжитті заходів, передбачених статутами Збройних Сил України, з метою, щоб забезпечити належну поведінку і явку обвинуваченого за викликом особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повинно бути повідомлене про суть справи, по якій обраний запобіжний захід.
Військовослужбовці, до яких застосовується запобіжний захід знаходяться під наглядом своїх безпосередніх начальників чи добового наряду, вони позбавляються права носіння зброї, не призначаються в караул, не направляються на роботу поза частиною, не звільняються за межі частини і т. ін.
Обрання цього запобіжного заходу оформляється постановою органу, що брав запобіжний захід, письмовим повідомленням про це командуванню військової частини і їх відповіддю про встановлення нагляду.
Віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи
Ця стаття передбачає два види запобіжних заходів для неповнолітніх обвинувачених:
Передачу їх під нагляд батьків, опікунів, піклувальників.
2. Передачу адміністрації дитячого закладу.
Кожен із них застосовується окремо. Одночасно ці два заходи обирати не можна.
Наявність цих двох запобіжних заходів, не означає, що до неповнолітніх не можна застосовувати і інші запобіжні заходи, які передбачені ст. 149 КПК.
Для віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи, необхідно від вказаних осіб відібрати письмове зобов’язання про забезпечення належної поведінки неповнолітнього та явки його по виклику. В разі порушення зобов’язання батьків, опікунів, піклувальників може бути застосовано грошове стягнення в порядку ст.152, 153 КПК (20 неоподаткованих мінімумів).
Процесуальний порядок зміни і скасування запобіжних заходів (ст.165 КПК)
Запобіжний захід скасовується, коли відпаде необхідність в ньому взагалі. Це в разі:
закриття кримінальної справи (ст.214 КПК);
при постановленні виправдувального вироку (п.13 ст.335 КПК);
винесення вироку, який звільняє підсудного від відбуття покарання;
або засуджує до покарання не пов’язаного з позбавленням волі.
Змінюється запобіжний захід, коли виникає необхідність в його заміні, тобто в заміні раніше обраного.
Заміна може мати місце:
як на менш суворий;
або на більш суворий, в залежності від причин заміни.
Зміна запобіжного заходу, або скасування провадиться за мотивованою постановою. Копія постанови направляється прокурору.
Прокурор вправі в письмовій формі вказати:
скасувати запобіжний захід;
замінити його іншим;
обрати запобіжний захід, якщо він не обирався.
Вказівка прокурора з цих питань є обов’язковою для слідчого і органу дізнання.
Запобіжний захід обраний прокурором, або за його вказівкою