Вирішення питання про порушення кримінальної справи
Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: суть і значення стадії; приводи і підстави до порушення кримінальної справи; процесуальний порядок порушення і відмови у порушенні кримінальної справи; процесуальний порядок оскарження цих рішень.
Рекомендована література:
Благодир С.М. Деякі питання закриття кримінальної справи у досудовому слідстві \\ Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. – 2006. – Спец. Вип. - №1. – С.44-48.
Благодир С.М. Закриття кримінальних справ в досудовому слідстві. Навч. пос. – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 2001. – 112 с.
Василенко Д.Л. Щодо провадження окремих слідчих дій до прийняття рішення про порушення кримінальної справи \\ Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. – 2006. – Спец. Вип. - №1. – С.135-139.
Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: монограф. – К.: НАВСУ, 2002. – 300 с.
Гапанович Н.Н. Отказ в возбуждении уголовного дела. Минск., 1977.124с.
Дроздов О. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи \\ Юрид. вісн. України. – 2007. – 3-16 березня. - №9-10. – С.14-15.
Калачева О.Н. Процесуальный статус заподозреного лица \\ Вісник Луганського ДУВС. – 2006. - №3. С. 73-80.
Курільчук І.Г. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи: співвідношення судового контролю та прокурорського нагляду \\ Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. – 2006. – Спец. Вип. - №1. – С.107-113.
Кузнецова Н.Ю. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела. Воронеж. 1983. 116с.
Лобойко Л.М., Шиян А.Г. Направлення органами дізнання заяв і повідомлень про злочини за територіальною належністю\\ Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. - №3. – С.163-166.
Ломоносов О.І. Повноваження начальника слідчого підрозділу на стадії порушення кримінальної справи \\ Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. – 2006. – Спец. Вип. - №1. – С.156-161.
Прилуцький П.В. Визнання вини: сучасний погляд на стару проблему // Вісн. Верх. Суду України. – 2005. - №8. - С. 43-47.
Савонюк Р. Права людини та проблемні питання порушення кримінальних справ приватного обвинувачення // Право України. – 2005. - №5. – С. 66-68.
Шаповалова Л.І., Шульга А.О. Проблеми попередньої перевірки заяв та повідомлень про злочини \\ Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2006. - №3. – С.198-203.
Шимаковский В.В. Законность и обоснованость возбуждения уголовного дела. Л., 1987. 46с.
Шиян А.Г. Акт амністії як обставина, що виключає провадження в кримінальній справі // Наук. вісн. юрид. акад. МВС. – 2004. - №1. – С. 306-316.
Шиян А.Г. Захист прав та законних інтересів осіб при прийнятті рішень про відмову у порушенні кримінальної справи \\ Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. – 2006. – Спец. Вип. - №1. – С.63-70.
Поняття, завдання та значення стадії порушення кримінальної справи
Порушення кримінальної справи є першою, початковою стадією кримінального процесу. Як і інші самостійні стадії, вона має свої конкретні завдання, що випливають із загальних завдань кримінального судочинства. Її зміст становить діяльність компетентних органів по прийняттю, реєстрації, розгляду, перевірці заяв та повідомлень про злочини, встановлення за результатами цієї перевірки наявності чи відсутності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи чи відмови у її порушенні.
На думку Тертишника В.М., порушення кримінальної справи – це акт застосування процесуального права, який здійснюється в формі винесення постанови, що відкриває загальну юридичну можливість провадження всіх без винятку слідчих дій та застосування, за наявності для того відповідних підстав, засобів процесуального примусу.
Стадія порушення кримінальної справи – це початкова стадія кримінального процесу, зміст якої становить діяльність з прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки заяв та повідомлень про злочини, прийняття по них рішень, ‘ясування наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи.
Кримінальний процес починається з моменту прийняття уповноваженим на те суб’єктом кримінального процесу офіційної заяви або повідомлення про злочин, з повинною або безпосереднього виявлення ознак злочину.
Заява чи повідомлення про злочини, з’явлення з повинною або безпосереднє виявлення ознак злочину є юридичними фактами, що породжують кримінально-процесуальні відносини, дають початок кримінальному процесу та його першій стадії – стадії порушення кримінальної справи. Діяльість з розгляду заяв та повідомлень про злочини являє собою систему правовідносин, що виникають між правоохоронними органами та іншими учасниками кримінального процесу.
Правильне і своєчасне порушення кримінальної справи у значній мірі сприяє швидкому і повному розкриттю злочинів, викриттю і покаранню винних, запобіганню злочинів, відновленню порушених прав та інтересів громадян і юридичних осіб.
Для стадії порушення кримінальної справи характерні загальні ознаки, притаманні всім стадіям процесу. Проте ця стадія має свої особливості, перш за все – це обмеженість у часі і в застосуванні засобів, методи отримання відомостей про факти, недостатня інформаційна база, на підставі якої приймається процесуальне рішення.
Сутність стадії порушення кримінальної справи не зводиться лише до прийняття рішення про порушення кримінальної справи чи відмови у її порушенні. Можна виділити наступне коло питань, яке потрібно вирішити органу дізнання чи слідства:
а) чи є повідомлення про злочин, який готується чи скоєний, законним приводом до порушення кримінальної справи;
б) чи містять факти, про які отримані відомості із повідомлення про злочин, ознаки злочину;
в) за якою статтею кримінального закону він може бути кваліфікований;
г) на підставі яких конкретних даних визнається, що факти, про які отримані відомості, дійсно мали місце;
д) чи не слід за обставинами злочину провести огляд місця події;
е) чи є необхідність проводити перевірку і якщо є, то які саме дії слід провести;
є) чи вправі даний орган чи конкретна посадова особа вирішити питання про порушення кримінальної справи;
ж) чи не слід направити матеріали