Основні положення досудового слідства

Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: суть і значення стадії; форми досудового розслідування; строки проведення дізнання та досудового слідства; підслідність кримінальних справ; інші загальні умови досудового слідства.

Рекомендована література:

Громов Н.А. Институт привлечения к уголовной ответственности. Саратов., 1991. 183с.

Дізнання в міліції та в митних органах: навч. пос./ Макаренко Є.І., Тертишник В.М., Лобойко Л.М. та ін. – Дніпропетр.: ПП „Ліра ЛТД”, 2003. – 152 с.

Дубинский А.Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел. К., 1987. 84с.

Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Привлечение в качестве обвиняемого. К., 1989. 56с.

Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений: общая характеристика. Цели, действия. Саратов. 1987. 94с.

Клепа Є. Поняття та сутність тактики досудового слідства // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - №3. – с. 126-129.

Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. Л., 1984. 176с.

Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: планирование, организация. М., 1970. 223с.

Ластов В.Е. Расследование преступлений, проблемы качества. Саратов., 1988. 199с.

Леви А.А., Горин Л.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном процессе. М, 1981. 109с.

Любичев С.Г. Этические основы следственной тактики. М., 1980. 96с.

Михайлов А.И. Отдельное поручение следователя. М., 1971. 67с.

Порубов К.И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве. Минск. 1973. 367с.

Таджиев Х.С. Прокурорский надзор и ведомственный контроль за расследованием преступлений. Ташкент. 1985.

Чорноус Ю.М. Міжнародні стандарти проведення досудового слідства \\ Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. - №3. – С.143-147.

Шейфер С.А. Предварительное следствие. Общие условия. Куйбишев, 1986.

Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. М., 1981. 126с.

Шимановский В.В. Общие условия производства предварительного следствия. Л., 1983. 67с.

Поняття та значення досудового слідства

Теорія досудового слідства як частина науки кримінального процесу досліджує обумовлену нормами кримінально-процесуального права діяльність органів розслідування, порядок їхніх відносин між собою й з іншими учасниками процесу при розкритті, розслідуванні й попередженні злочинів, а також розробляє пропозиції по вдосконаленню кримінально-процесуального законодав-ства на основі узагальнення практики застосування його норм.

Складність діяльності органів розслідування й вирішення завдань, що перед ними стость обумовлюють необхідність глибокого юридичного аналізу процесуальних форм, умов. Однак для повного розкриття сутності й значення досудового слідства в боротьбі зі злочинністю одних понять, розроблювальних кримінально-процесуальною наукою, недостатньо. Багатогранність предмета дослідження постійно висуває необхідність залучення данних інших наук. Використовувані для пізнання характеру й природи властивих досудовому слідству явищ і процесів, вони стають складовою частиною його теоретичних основ. Тут ми зустрічаємося із інтеграцією наук, коли відбувається взаємопроникнення ідей, теорій і методів не тільки в суміжних, але й у досить віддалені по предмету й методах дослідження галузях знань. Досягануті при цьому позитивні результати сприяють більш глибокому пізнанню внутрішніх зв’язків і сторін досліджуваного явища (об’єкта пізнання). Збільшення знань, що відбуває в цьому випадку приводить іноді до створення нової теоретичної системи.

Перелік наук, дані яких можуть бути використані при дослідженні проблем досудового слідства, досить великий. Тому доцільно обмежити їхнє коло визначальними для теорії й практики розслідування кримінальних справ галузями знань.

Філософський принцип пізнання об’єктивної дійсності зобов’язує встановлювати фактичні обставини в повній відповідності з дійсністю. В основі прийнятих на досудовому слідстві рішень повинні лежати факти, що не викликають сумнівів у їхній істинності. Тому завдання науки - не тільки стимулювати можливість пізнання істини при розслідуванні й можливість, що випливає звідси, розкриття кожного злочину, але й показати, як слідчий пізнає в процесі розслідування факти об’єктивної дійсності.

Розслідування злочинів - це дослідницька, пізнавальна за своїм характером діяльність, здійснювана шляхом всебічного, повного й об’єктивного дослідження фактичних обставин справи. Вона полягає у виявленні, закріпленні, перевірці й оцінці доказів, які збирають при проведенні слідчих дій в обсязі, необхідному як для прийняття проміжних рішень, так і для вирішення питання про спрямування кримінальної справи до суду чи до закриття у ній провадження. Специфіка пізнання при цьому обумовлюється тим, що його об’єктом є передбачене кримінальним законом діяння, що досліджується у формах і за допомогою засобів, які визначені кримінально-процесуальним законом. Процес пізнання при розслідуванні злочинів тісно пов’язаний з теорією судових доказів, в основі якої лежать гносеологічні закономірності, властиві процесу пізнання взагалі. Тому для дослідження природи пізнання, здійснюваного слідчим, важливе значення набуває вчення про загальний зв’язок і розвиток явищ об’єктивної дійсності.

До методологічних основ досудового слідства належать й дані формальної логіки, роль якої в розслідуванні злочинів дуже важлива. Між логікою й діалектикою існує органічний зв’язок, тому що діалектика містить у собі логічне мислення. Індукція й дедукція, аналіз і синтез, гіпотеза, силогізм і інші логічні категорії й фігури мають важливе значення для характеристики розумової діяльності слідчого в процесі аналізу й оцінки доказів, побудови й перевірки слідчих версій, при вирішенні питань про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого й т.д.

Юридичний аспект дослідження проблем досудового слідства припускає використання наукових даних і теоретичних положень, розроблювальних науками кримінального процесу, криміналістики й кримінології. Тому теоретичні основи досудового слідства поділяються на процесуальні, криміналістичні й кримінологічні. Визначальне значення для процесуальних основ досудового слідства мають розроблювальні наукою кримінального процесу теоретичні положення про правовідносини, у які вступають органи розслідування між собою й з іншими учасниками процесу. Дослідження характеру процесуальних відносин на досудовому слідстві має важливе теоретичне й практичне значення. За допомогою цього дослідження виявляється юридична сутність досудового слідства як самостійної стадії кримінального процесу, визначаються коло його учасників, обсяг їхніх прав і обов’язків і функції. У правовідносинах реалізуються владні повноваження слідчого,