Д. Арсеньєв.- Однак якщо об’єктивні й суб’єктивні фактори, що сприяють розкриттю злочину, в основному діють постійно, то фактори, що перешкоджають установленню істини, випадкові й тому не можуть протистояти першим. Отже, можна сказати, що немає такого злочину, який не можна було б розкрити». У яких би умовах не діяв злочинець, які б заходи не вживав для приховання слідів злочину, завжди зберігаються які-небудь сліди його злочинної діяльності. Припущення про те, що злочинець може вчинити злочин, не залишивши слідів свого діяння, помилкове, тому що суперечить закону взаємозв’язку й взаємообумовленості всіх явищ. Ідея про те, що вся матерія має властивість відбиття, містить необмежені евристичні можливості для теорії пізнання.
Основні завдання досудового слідства
охорона прав та законних інтересів громадян, суспільства;
швидке і повне розкриття злочинів;
встановлення об’єктивної істини по кримінальній справі;
викриття винних;
притягнення винних у здійсненні злочинів до кримінальної відповідальності;
недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб;
реабілітація осіб, необґрунтовано притягнутих до кримінальної відповідальності та забезпечення відшкодування заподіяного їм збитку;
визначення необхідності кримінально-правового впливу або можливості обмежитися застосуванням заходів суспільного впливу;
забезпечення відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином;
виявлення й усунення причин злочинів і умов, що сприяли їх здійсненню;
створення необхідних передумов для правильного вирішення кримінальних справ судом;
забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист;
виховання громадян у дусі неухильного додержання Конституції і законів України.
Отже, досудове слідство – це певна стійка, струнка система діяльності.
Основні положення досудового слідства – це визначені законом на основі засад кримінального процесу положення, правила, що віддзеркалюють характерні риси та особливості досудового слідства як стадії і своїми вимогами спонукають органи дізнання й досудового слідства до швидкого, раціонального, всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, виконання завдань даної стадії й охорони в ній прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
До таких положень належать: підслідність; провадженя досудового слідства; забезпечення прав учасникам досудового слідства; недопущення розголошення даних досудового слідства; складання процесуальних документів при провадженні досудового слідства; розслідування злочинів групою слідчих; використання науково-технічних засобів при розкритті і розслідуванні злочинів.
Форми досудового розслідування та строки їх проведення – дізнання і досудове слідство.
Дізнання – це основана на законі розшукова, доказу вальна та право застосовна діяльність наділених процесуальними повноваженнями органів адміністративної та оперативно-розшукової юрисдикції, спрямована на виявлення, попередження, запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства.
Відповідно до наказу МВС України №880 від 29 грудня 1995 року у структурі міліції створено штатні підрозділи дізнання, основними завданнями і метою яких є взаємодія з працівниками інших служб оперативного реагування на заяви та повідомлення щодо вчинених злочинів; вжиття ефективних заходів до осіб, які вчинили злочини; збирання і закріплення доказів; розкриття та розслідування злочинів.
У ст. 101 КПК України наведено вичерпний перелік органів дізнання. Відповідно до ст.104 КПК за наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину і протягом 10 днів (ст. 108 КПК) проводить усі можливі слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила, після чого складає постанову про передачу справи слідчому, яка подається прокурору для затвердження.
У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин він зобов’язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах десятиденного строку. Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії та повідомляє слідчого про їх наслідки.
Досудове слідство – це діяльність слідчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримінальною справою, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об’єктивної істини, здійсненні право застосовних дій з метою забезпечення правильного застосування закону, захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, створення умов для здійснення правосуддя.
Згідно зі ст. 111 КПК досудове слідство є обов’язковим в усіх справах, за винятком справ про злочини, перелічені в ст. 425 КПК (для них існує протокольна форма досудової підготовки матеріалів), а також справ приватного обвинувачення ( ч.1 ст. 27 КПК), у яких досудове слідство проводиться лише у разі, якщо це визнають за необхідне прокурор або суд. Проте і в цих справах провадження слідства є обов’язковим,якщо злочин вчинено неповнолітнім або особою, яка внаслідок своїх фізичних або психічних вад не може самостійно здійснювати своє право на захист. Загальний строк досудового слідства становить два місяці.
Законодавець надає перевагу в розслідуванні органам досудового слідства, для яких розслідування – основна форма діяльності. Для органів дізнання це лише одна, при чому не основна функція (виняток – міліція, податкова міліції та органи безпеки).
Поняття підслідності. Співвідношення підслідності й підсудності
Правильне й своєчасне визначення підслідності в строгій відповідності з вимогами закону є важливою умовою успішної боротьби зі злочинністю. Проблема підслідності привертає увагу вчених і практичних працівників протягом тривалого періоду часу, але особливо після надання в 1963 році права провадження досудового слідства органам внутрішніх справ, тому що з’явився ще один орган, що здійснює розслідування значної кількості злочинів. Якщо в органах МВС України в другій половині 1963 року (після організації слідчого апарата) було проведене розслідування 50 % всіх кримінальних справ, то в 1967 році вже 73,4 %. В 1983 році слідчі МВС розслідували 86,9 % справ, а в 1987 році у зв’язку з розширенням підслідності органів дізнання - :83,7 %, в 1993 році - 84,9 %