Після проведення експертизи експерт повинен скласти висновок. У висновку експерта в відповідності до вимог ст.200 КПК повинно бути вказано:

І. Де, коли, ким / прізвище, освіта, спеціальність, вчена ступінь, звання, посада експерта / була проведена експертиза.

2. На якій підставі експертиза була проведена.

3. Хто був присутній при проведенні експертизи.

4. Питання, які були поставлені експерту.

5. Які матеріали експерт використав чи які провів спроби.

6. Мотивовані, обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

Якщо в процесі проведення експертизи експерт виявив факти, що мають значення для справи і відносно яких не були слідчим поставлені питання, експерт вправі вказати на них в своєму заключенні. Висновок завжди підписується експертом.

Слідчий чи дізнавач не обмежений висновоком експерта і від них залежить допустити його як доказ чи ні. Однак, слідчий не .може так просто не повірити заключенню експерта, і відкинути його. В цьому випадку слідчий відповідно до ст.75 КПК повинен виразити незгоду з висновокм експерта мотивованого постановою.

Якщо експертиза буде визнана неповною і недостатньою може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому чи іншому експерту.

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечать іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, проведення котрої доручається іншому експерту чи іншим експертам.

В усіх цих випадках відповідно до вимог ст.203 КПК слідчий чи дізнавач виносить мотивовану постанову про призначення додаткової або повторної експертизи.

Якщо експерт вважав, що надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, він складає акт про неможливість дати висновок.

Ознайомившись з висновоком експерта, слідчий чи орган дізнання має право допитати експерта з метою отримання роз’яснення чи доповнення до висновку. Про допит експерта складається протокол / ст.201 КПК /.

Матеріали експертизи надаються обвинуваченому /підозрюваному / для ознайомлення. Про пред’явлення матеріалів експертизи обвинуваченому / підозрюваному / складається протокол, в якому викладаються пояснення і заперечення обвинуваченого висновок експертизи, а також його клопотання.

Деякі особливості має порядок призначення судово-психіатричної експертизи, що регламентується ст.ст.204 і 205 КПК.

Проведення вказаної експертизи являється обов’язковим, якщо є дані, що викликають сумніви з осудності обвинуваченого / п. 3 ст.76 КПК /.

Підставою для такого сумніву може бути перебування обвинуваченого на лікуванні в психіатричній лікарні, немотивовані вчинки і інші відхилення в його поведінці, що свідчать про можливу психічну неповноцінність.

Якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим або дослідження його, суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором поміщає його у відповідний медичний заклад, про що виносить постанову.

Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (. Ст. 187, 1871 КПК)

Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції - слідча дія, яка провадиться тільки за рішенням голови апеляційного суду чи його заступника і полягає в накладенні арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, її огляді, фіксації та виїмці.

Предметом виїмки є поштово-телеграфна кореспонденція, яка відповідно до конституційних принципів таємниці листування мас окремий статус обмеженої недоторканності. До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, належать листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо. Кореспонденцією вважаються всі види поштово-телеграфних відправлень, що. надходять для пересилання в органи зв’язку. Не належать до поштово-телеграфної кореспонденції газети та журнали, які отримуються за передплатою.

Місцем проведення даної слідчої дії, є поштово-телеграфна установа. Кореспонденція, яка знаходиться поза такими установами, вилучається в порядку провадження звичайної виїмки, обшуку або огляду залежно від місця її знаходження і даних про це.

Арешт на кореспонденцію з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.

Фактичні підстави накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку. Арешт на кореспонденцію може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи об-винуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються за допомогою засобів зв’язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

Єдиною юридичною підставою виїмки поштово-телеграфної кореспонденції може бути тільки рішення суду. Згідно зі ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, а винятки можуть бути встановлені тільки судом. Положення Конституції України є нормами прямої дії і в даному разі підлягають застосуванню з часу набуття Конституцією України законної сили. Судддя має право вказати строк, на який накладається арешт, у своїй постанові або зробити застереження, що кореспон-денція підлягає арешту до відміни постанови. Арешт відміняється постановою слідчого або рішенням суду, про що повідомляється установа зв’язку.

Зміст даної слідчої дії включає в себе кілька елементів: арешт кореспонденції, огляд та виїмку.

Арешт полягає в затримці кореспонденції. За наявності необхідних підстав слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем про-вадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, за необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспон-денцію або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.

У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча