місця події повинен проводитись особисто слідчим. Решта учасників огляду допомагають йому і діють тільки по його вказівкам.
На жаль, в слідчій практиці ще зустрічаються випадки, коли особи, що проводять огляд, тільки формально виконують цю слідчу дію, не намагаючись використати великі можливості в розкритті злочинів. Саме так віднеслись до проведення цієї важливої слідчої дії працівники Рожнятівського РЗЗС в справі про крадіжку в кафе селища Перегінське. Згідно складеного ними протоколу, в ході огляду ніяких слідів злочину їм "виявити не вдалося.” Але після того, як вони "провели огляд" і пішли, працівники кафе виявили на кухні сплячого гр. З і затримали. В процесі слідства було встановлено, що проникнувши вночі в кафе, 3. викрав залишену грошову виручку і деякі товари, а потім відчувши себе і “сильно втомленим", вжив трохи спиртного і заснув під лавкою коло печі на кухні, куди особи, що проводили огляд не подивились, проводячи "ретельний" огляд в кафе.
Грубим порушенням законності в діяльності по збиранню доказів являються і факти, коли виявлені в ході огляду окремі важливі сліди і предмети, що мають значення доказів, в протоколі не описуються і по закінченні огляду не вилучаються. Це загрожує втратою доказів.
Так, в приміщенні кемпінгу "Беркут " гр. X, неповнолітній, намагався зґвалтувати чергову П. Та зчинила йому опір, і X., долаючи Її опір заподіяв їй тяжкі тілесні пошкодження в області голови. В лікарні П. померла. При огляді, що проводився працівникам Яремчанського МВВС, була виявлена хустка з тканини червоного кольору, якою П. покривала голову. Хустка не була оглянута, описана і вилучена. Гірше того, її загубили зовсім. Досліджуючи знаряддя вбивства, експерт виявив на ньому дільницю з відбитком структури тканини, на якій була певна кількість ворсинок червоного кольору, придатних для ідентифікації. Але відсутність в справі хустки позбавило можливості провести порівняльне дослідження цих об’єктів. Так, з-за халатності працівників міліції, що проводили огляд, був втрачений важливий доказ по справі.
Про проведений огляд місця події повинен бути перш за все складений протокол, який надає результатом огляду процесуальної форми. Складення замість протоколу інших документів (довідок, рапорту, доповідної записки і т.п.) недопустимо.
Протокол огляду місця події, являючись основним способом фіксації результатів огляду, у відповідності з ст.ст. 85, 95 КПК України повинен відповідати наступним вимогам :
Достовірно відображати обстановку місця події в її істотних рисах.
Містити точне і достатньо повне описання виявлених слідів злочину і інших предметів, що можуть мати значення доказів.
Забезпечити наглядне уявлення про обстановку на місці події у особи, що читає протокол.
Протокол огляду складається з трьох частин:
Вступної, в якій вказується час і місце огляду, при якому освітленні проводився огляд; хто проводить огляд, прізвища та адреси понятих та інших осіб, що беруть участь в огляді.
Описової, що містить вказівку на об’єкт огляду, детальний виклад порядку огляду і всього того, що було виявлено.
Заключної, в котрій зазначається, які предмети вилучені, які заходи до їх збереженості були вжиті і куди вони направлені, вказуються технічні засоби, що застосовані при огляді, умови і порядок Їх використання, об’єкти, до яких ці засоби застосовувались що занесено на план, схеми, а також вказуються всі заяви, зроблені в процесі огляду його учасниками.
Складається протокол на місці огляду.
В якості додаткового способу фіксації результатів огляду місця події слідчий може застосувати : фотографування, відеозапис, виготовлення копій у вигляді знімків і відбитків на слідокопіювальній плівці, креслення планів, схем.
Протокол, а також доданні до нього плани, креслення підписуються слідчим, особами, що брали участь в огляді і понятими.
Ексгумація трупа (ст. 192 КПК)
Коли виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують всі вище зазначені особи.
Освідування (ст. 193 КПК)
Освідування - це слідча дія, мета якої виявити на тілі освідуваної особи особливі прикмети або сліди злочину.
Під особливими прикметами слід розуміти татуїровки, шрами, рубці, родимі плями, бородавки та інші прикмети на тілі людини, по наявності / чи відсутності / яких можуть бути встановлені факти, що мають значення для розслідування справи.
Під слідами злочину слід розуміти рани чи інші тілесні пошкодження, пил, пісок чи частки будь-яких інших речовин, що потрапили на тіло людини при скоєнні злочину, сліди дії будь-яких хімічних речовин, що свідчать про перебування освідуваного в певній місцевості.
Освідуванню можуть бути піддані обвинувачений, підозрюваний, потерпілий і свідок.
Розрізняють три види освідування :
Освідування, проведене слідчим.
Освідування, проведене судово-медичним експертом або лікарем.
Про необхідність проведення освідування виноситься постанова, в якій, крім даних, передбачених ст.130 КПК, вказується хто підлягає освідуванню і мета освідування.
В практиці часто постанова на освідування не виноситься, що суперечить закону. Постанова про освідування оголошується освідуваній особі під розписку. У відповідності з ст. 114 КПК постанова слідчого про освідування являється обов’язковою для освідуваного. Якщо особа, що підлягає освідуванню, відмовляється виконати постанову, ця дія може бути проведена в примусовому порядку. При вирішенні питання про примусове освідування потерпілого і свідка повинна бути проявлена особливо обережність, Примусове освідування таких осіб може мати місце тільки в виключних випадках.
При проведенні освідування недопустимі будь-які дії, принижуючі гідність людини чи небезпечні для її здоров’я. Якщо освідування пов’язано з необхідністю оголення людини, то слідчу дію повинна проводити особа тієї ж статі, що і освідування та в присутності понятих тієї ж статі чи іншого атестованого працівника,