На початку допиту слідчий повинен запитати, чи визнає він себе винним у пред’явленому обвинуваченні, якщо визнає, то чи повністю чи частково, чи взагалі не визнає вини, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення, а також про всі інші обставини, що мають значення по справі.

Обвинувачений як підозрюваний, не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі і за дачу завідома неправдивих показань, по давати показання це його право.

Обвинуваченому роз’яснюються вимоги ст.63 Конституції України.

Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і в разі необхідності, ставить йому питання для конкретизації і деталізації з’ясовуваних обставин справи, визначення ролі його співучасників. У відповідності до ч.6 ст.143 КПК забороняється ставити запитання, у формулюванні яких містяться відповідь, частина відповіді, або підказка до неї.

Запитання можуть ставити присутні на допиті: прокурор, начальник СВ, захисник, законний представник обвинуваченого. Запитання останніх двох слідчий може відвести, але заносить в протокол.

Протокол допиту обвинуваченого повинен бути оформлений відповідно до вимог ст.85 і 145 КПК, а коли застосовується при допиті звуко чи відеозапис, то і ст.852 КПК. У протоколі зазначаються місце і дата допиту, посада, звання і прізвище особи, що проводила допит, час початку і закінчення допиту і коли робились перерви, відновлювався допит; прізвище, ім’я та по-батькові обвинуваченого та його детальні анкетні дані. Після цього у протоколі фіксується ставлення обвинуваченого до пред’явленого обвинувачення – визнав себе винним повністю або частково, чи не визнав себе винним зовсім.

Показання обвинуваченого і відповіді на поставлені запитання викладаються від першої особи і по можливості дослівно, за винятком нецензурних висловів і образливих слів. Жаргонні звороти заносяться до протоколу з роз’ясненням їх значення.

Показання обвинуваченого повинні записуватись повністю, незалежно від наявності звукозапису чи відеозапису.

Якщо під час допиту слідчий пред’явив обвинуваченому речові докази чи документи, оголошував показання осіб, то ці дії повинні бути чітко і повно зафіксовані в протоколі.

Після закінчення допиту слідчий пред’являє протокол обвинуваченому для особистого ознайомлення. На прохання обвинуваченого, протокол може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Всі доповнення і поправки до протоколу, запропоновані обвинуваченим, підлягають обов’язковому занесенню до цього документу.

Протокол підписують обвинувачений і слідчий.

Якщо протокол написаний на декількох сторінках, обвинувачений, а також перекладач, якщо він брав участь у допиті, підписують кожну сторінку окремо, і інші особи, що брали участь у допиті, чи були присутні при цьому, підписують протокол в кінці.

На прохання обвинуваченого, йому надається можливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, написаними ним власноручно, може поставити йому додаткові запитання, що разом з відповідями заносяться в протокол (ст.146 КПК).

Протокол підписують обвинувачений і слідчий.

У разі відмови обвинуваченого підписати протокол допиту, це відмічається у протоколі і засвідчується підписом слідчого (ч.5 ст.85 КПК).

До протоколу допиту обвинуваченого можуть додаватися різні схеми, замальовки, виконані обвинуваченим у ході допиту, що також підписується обвинуваченим та слідчим.

Ст.144 – Якщо глухий, німий, сліпий або обмежено осудній – приймає участь захисник: особа яка розуміє знаки глухих і німих.

Зміна та доповнення обвинувачення. Усунення обвинуваченого від посади

У процесі досудоого слідства може виникнути необхідність змінити чи доповнити обвинувачення.

Згідно ст.141 КПК України зміна початкового обвинувачення можлива у зв’язку:

Зміна і доповнення обвинувачення проводиться шляхом винесення нової постанови, яка оголошується обвинуваченому.

Після чого обвинуваченого необхідно допитати по новому обвинуваченню. Цим забезпечується повнота дослідження обставин справи і гарантується обвинуваченому можливість реально здійснити своє право на захист.

В четвертому випадку, коли в ході розслідування пред’явлене обвинувачення в якій-небудь частині не знайшло свого підтвердження слідчий закриває справу в цій частині своєю мотивованою постановою, про що оголошує під розписку обвинуваченому. Якщо включення окремих епізодів потягло за собою зміну кваліфікації злочину, необхідно знову прийняти обвинувачення.

В випадку притягнення як обвинуваченого посадової особи, слідчий може усунути його від посади на час проведення слідства, про що виносить постанову, яка санкціонується прокурором.

Необхідність усунення обвинуваченого від посади виникає у випадках, коли є підстави вважати, що обвинувачений, залишаючись на своїй посаді, може завдати ходу розслідування, приховати чи знищити документи і речові докази, змінити зміст документів, вплинути на свідків і потерпілих, що знаходяться в службовій підлеглості.

Коли відпадають підстави, за якими було прийнято рішення про усунення обвинуваченого від посади, слідчий своєю постановою скасовує цей захід процесуального примусу (ст.147 КПК).