Зупинення досудового слідства

Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: поняття, підстави, строки і процесуальний порядок зупинення досудового слідства; поняття, підстави, строки і процесуальний порядок відновлення досудового слідства;

Рекомендована література:

Бахин В.П. Следственная практика: проблемы, изучение и совершенствование. К., 1991., 142с.

Боголюбская Т.В. Деятельность следователя ОВД по розыску скрывшихся обвиняемых. Учеб. особ. Под ред. Чувилева А.А., М.: 1986. – 55 с.

Быковский И.Е. Соединение и выдиление уголовных дел в советском уголовном процессе. М., 1961.77с.

Быков В.М., Ломовский В.Д. Приостановление производства по уголовному делу.- М.: Юрид. лит, 1978. – 107 с.

Ефимичев С.П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с предварительным заключением. Волгоград. 1977. 90с.

КарнееваЛ.М. Привлечение к уголовной ответственности. М., 1971.133с.

Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. Л., 1984. 176с.

Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: планирование, организация. М., 1970. 223с.

Леви А.А., Горин Л.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном процессе. М., 1981. 109с.

Любичев С.Г. Этические основы следственной тактики. М., 1980. 96с.

Михайлов А.И. Отдельное поручение следователя. М, 1971. 67с.

Оптимизация расследования преступлений. Иркутск. 1982. 189с.

Порубов К.И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве. Минск. 1973. 367с.

Таджиев Х.С. Прокурорский надзор и ведомственный контроль за расследованием преступлений. Ташкент. 1985.

Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі: Монографія. – Д.: Юрид. акад. МВС України, Арт-прес, 2002. – 432 с.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : підр. 4-те вид., доп. і перероб. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 1120 с.

Шейфер С.А. Предварительное следствие. Общие условия. Куйбишев, 1986.

Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. М., 1981. 126с.

Яновська О.Г. Кримінально-процесуальне право України: навч-мет.посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 207 с.

Поняття, підстави і умови зупинення досудового слідства

Зупинення досудового розслідування – це вимушене тимчасове припинення слідчим процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликане наявністю у справі обставин, які перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування. Ці обставини визначені законом у ст. 206 КПК.

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється у випадках, коли:

місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі;

не встановлено особу, яка вчинила злочин.

Доцільно розглянути кожну із наведених підстав окремо.

1. Зупинення досудового слідства у зв’язку з тим, що місцезнаходження обвинуваченого невідоме, провадиться за таких процесуальних умов:

у справі зібрані достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що злочин вчинено певною особою;

щодо такої особи винесено постанову про притягнення як обвинуваченого;

виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення, отримання та збереження всіх доказів у справі.

Головним при цьому залишається встановлення місця перебування обвинуваченого, для чого слідчий зобов’язаний вжити необхідних заходів (допитати його родичів або інших осіб, накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію, дати доручення органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів та ін.).

Якщо ж, не зважаючи на це, місцеперебування обвинуваченого залишилось невстановленим, слідчий, керуючись ст. ст. 138, 207 КПК, одночасно із зупиненням досудового слідства або й до цього оголошує розшук обвинуваченого. При наявності підстав, передбачених у ст. 155 КПК, слідчий може клопотати обрати щодо обинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова про розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних органів розшуку.

Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого.

При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання.

Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов’язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, упевнившись в наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства.

Умови зупинення досудового слідства, коли психічне або інше тяжке захворювання перешкоджає закінченню провадження у справі, наступні:

вони такі ж, як у першому випадку, з тією різницею, що тут місцезнаходження обвинуваченого відоме, але тяжка хвроба перешкоджає закінченню провадження у справі;

крім того, із довідки лікаря, висновку судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи видно, що захворювання тяжке, тобто таке, при якому стан здоров’я обвинуваченого тривалий час не дозволить пред’явити йому обвинувачення, допитати його, залучити його до участі в інших слідчих діях;

не хронічне, а тимчасове, яке піддається лікуванню, і можна чекати видужання.

Якщо ж в ході розслідування з’ясується, що захворювання хронічне і обвинувачений не одужає, то провадження у справі потрібно не зупиняти, а закривати за зміною обстановки на підставі ст. 7 КПК, оскільки така особа перестала бути суспільно-небезпечною. Якщо захворювання психічне, то потрібно вирішувати питання про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру (умови та процесуальний порядок їх застосування будуть вивчатися нами на окремих занняттях).

3. Коли не встановлено особу, яка вчинила злочин,

означає, що слідчий чи дізнавач не виконав основного завдання стадії досудового розслідування – не розкрив злочин. За цією підставою слідство можна зупинити тільки тоді, коли проведено всі можливі і необхідні дії для встановлення особи, яка вчинила злочин. Такі дії проводяться як самим слідчим, так і за його дорученням органом дізнання.

Таким чином, досудове розслідування у кримінальній справі може бути зупинено у трьох випадках:

коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі;

коли не встановлено особу, яка вчинила злочин.

Наведений перелік обставин, які є