Підсудність кримінальних справ. Попередній розгляд справи суддею

Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: суть, значення і види підсудності; суть і значення стадії попереднього розгляду справи суддею; порядок вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до розгляду справи в судовому засіданні.

Рекомендована література:

Бажанов М.И. Предание суду в советском уголовном процессе. Харьков. 1965.

Гальперин Л.М., Лукашевич В.З. Предание суду по советскому уголовному праву. М. 1985. 155с.

Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. М., 1984. 186с.

Гусев Л.Н. Подсудность уголовных дел. М., 1955.

Маляренко В. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Голос України. – 2004. – 4 листопада . – С. 8-9.

Михайлова Т.А. Предание суду в советском уголовном процессе. М. 1981.

Павлюкова Т. Розгляд скарг на дії та рішення слідчого у стадії попереднього розгляду справи суддею // Право України. – 2005. - №10. – С. 71-73.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : підр. 4-те вид., доп. і перероб. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 1120 с.

Співвідношення підслідності й підсудності

Підслідність і підсудність - ці два процесуальних інститути мають важливе значення для організації успішної боротьби зі злочинністю. На підставі інституту підслідності встановлюється конкретний орган дізнання або досудового слідства, посадова особа, що має право й зобов’язане розслідувати певний злочин або ряд злочинів, оформляючи хід і результати дізнання або слідства в процесуальну форму - кримінальна справа, а інститут підсудності вказує конкретний суд, правочинний розглянути справу по суті.

Як підслідність так і підсудність характеризуються певними юридичними ознаками: предметною (родовою), персональною або спеціальною, територіальною, альтернативною та за зв’язком справ.

Підсудність справ для кожної ланки судової системи визначається законом „Про судоустрій України” й КПК України.

Для забезпечення чіткості, швидкості й злагодженості в організації роботи органів дізнання й слідства по розкриттю й розслідуванню злочинів законодавець визначив повноваження кожного органа розслідування по веденню конкретних кримінальних справ при строгому дотриманні підслідності.

Предметна (родова) ознака призначена для розмежування повноважень по розгляду кримінальних справ між судами у залежності від кваліфікації злочину. Наприклад, відповідно до ст. 33 КПК районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, за винятком справ, що підсудні судам вищого рівня і військовим судам.

Спеціальна (персональна) підсудність визначається суб’єктом злочину. Цей вид підсудності стосується кримінальних справ, що підсудні військовим судам, а також про злочини, вчинені суддями та народними депутатами України. Спеціальна підсудність – це перш за все підсудність апеляційним судам, що діють як суди першої інстанції.

Територіальна (місцева) підсудність – визначається місцем вчинення злочину. Кримінальна справа розглядається у тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місце вчинення злочину встановити неможливо, то справа повинна розглядатися судом, в районі якого закінчено дізнання чи досудове слідство.

Підсудність за зв’язком справ – визначається можливістю об’єднання в одному провадженні кримінальних справ про обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, коли справи підсудні за територіальною, родовою ознакою різним судам.

Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи

У справі, що надійшла від прокурора, суддя з’ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:

1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК;

4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред’явлення йому обвинувачен-ня, яке до цього не було пред’явлено.

Порядок досудового розгляду справи

Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора. Про день досудового розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешко-джає розгляду справи.

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з’явились інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 КПК, та заявле-них ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, за-явлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виносить-ся в нарадчій кімнаті.

При попередньому розгляді справи ведеться протокол.

Строки досудового розгляду справи

Справа повинна бути призначена до досудового розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб з дня надхо-дження її до суду.

Рішення судді за результатами досудового розгляду справи

За результатами досудового розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень:

1) про призначення справи до судового розгляду;

2) про зупинення провадження в справі;

3) про повернення справи прокуророві;

4) про направлення справи за підсудністю;

5) про закриття справи;

6) про повернення справи на додаткове розслідування.

Призначення справи до судового розгляду

За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.

У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім’я і по батькові