Загальні положення судового розгляду

Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: загальна характеристика судового розгляду; безпосередність і усність судового розгляду; незмінність складу суду; рівність прав учасників.

Рекомендована література:

Гольдинер Н.Д. Защитительная речь. М., 167с.

Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. Харьков. 1975. 144с.

Грошевой Ю.М. Профессионльное правосознание судьи и социалистическое правосудие. Харьков. 1986. 164с.

Колбая Г.Г. Соотношенние предварительного следствия и судебного разбирательства, М., 1975. 219с.

Маликов М.Ф. Проблемы судебного приговора. Уфа. 1987. 168с.

Мартынчик Е.Г. Гарантии прав обвиняемого в суде первой инстанции. Кишенев, 1975. 219с.

Мартынчик Е.Г. Основы формирования приговора в советском уголовном процессе. Кишенев, 1989. 168с.

Мирецкий С.Г. Приговор суда. М., 1989.

Надь И. Приговор в уголовном процессе. М.: Прогресс. 1982. 184с.

Пастухов М.И. Оправдание подсудимого. Саратов. 1992. 116с.

Перлов И. Д. Приговор в советском уголовном процессе. М., 1960. 262с.

Правоохоронна та судова система України: Зб. норм. – прав. Актів \Упор. Ковальчук С.О.: Бурун книга, 2006. – 208 с.

Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. М., 1971. 341с.

Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. М., 1975. 383 с.

Таджиев Т. Реабилитация в советском уголовном процессе. Ташкент, 1986

Чеджемов Т.Б. Судебное следствие. М.: Юрид. лит. 1979. 86с.

Характеристика загальних положень судового розгляду

Судовий розгляд – це одна з основних стадій кримінального процесу. В цій стадії суд остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання і досудового слідства та постановлює виправдувальний чи обвинувальний вирок із призначенням покарання чи без призначення покарання.

Загальні положення судового розгляду – це сукупність процесуальних дій,що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства: безпосередність, усність судового розгляду; незмінність складу суду при розгляді справи; рівність прав учасників судового розгляду.

Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Такі справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Безпосередність, усність судового розгляду

Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Незмінність складу суду при розгляді справи

Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених статтею 259 КПК.

Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.

У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути виклика-ний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебу-ває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття на-родного засідателя із складу суду заміняє його.

Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій. з початку, розгляд справи продовжується.

Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямову-ючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усу-ває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і за-безпечує належний виховний рівень судового процесу.

Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій го-ловуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення зано-ситься до протоколу.

Рівність прав сторін у судовому розгляді

Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, ос-карження процесуальних рішень суду.

Участь підсудного в судовому розгляді

Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою.

Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у винят-кових випадках:

1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;

2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсут-ності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов’язковою.

В судовому засіданні підсудний має право:

1) заявляти відводи та на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;

2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;

3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;

4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших до-казів;

5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;

7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;

8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;

9) брати участь у судових дебатах;

10) звертатися до суду з останнім словом.

Участь прокурора в судовому засіданні

Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, крім випадків:

1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 КПК;

2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

Прокурор,