Якщо працівник органу внутрішніх справ, який виконує доручення, не має можливості його виконати у зв’язку з неточністю адреси, вказаної в дорученні, він зобов’язаний вжити необхідних заходів для уточнення адреси або зажадати від запитуючої установи надати додаткові відомості. У цьому випадку він вправі звернутись до запитуючого органу безпосередньо. Якщо уточнити адресу або виконати доручення з інших причин не виявляється можливим, звернення про надання правової допомоги повертається ініціаторові запиту з викладенням причин, що перешкоджають його виконанню. Одночасно повертаються всі надіслані документи, про що повідомляється Головне слідче управління МВС України.

Після виконання доручення його виконавець направляє документи виконаного звернення безпосередньо до органу, який звертався за правовою допомогою. У разі повного виконання доручення повідомляє ГСУ міністерства про його виконання, якщо інше не встановлено в супровідному листі, з яким надійшло звернення.

У разі неможливості виконання доручення у зазначений строк, а також у разі відмови у виконанні клопотання, орган, якому доручено виконання звернення про надання правової допомоги, сповіщає про це ініціатора та ГСУ МВС України з мотивованим викладенням відповідних причин.

При виконанні доручення про надання правової допомоги в кримінальних справах органи внутрішніх справ України відповідно до статті З Кримінально-процесуального кодексу України застосовують законодавство України, якщо інше не встановлено міжнародними угодами, учасником яких є Україна.

При прийнятті до провадження кримінальної справи, направленої правоохоронним органом іноземної держави в порядку кримінального переслідування, слідчий при розслідуванні цієї справи керується нормами кримінально-процесуального законодавства України.

Слідчий вправі застосовувати норми кримінально-процесуального законодавства іноземної держави у випадках, коли це передбачено міжнародним договором, не суперечить КПК України і у зверненні (запиті) Договірної держави порушено клопотання про застосування зазначених норм.

У зв’язку з тим, що, відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, при розслідуванні кримінальної справи, в якій обвинувачення пов’язано із застосуванням міжнародно-правового договору, їх слід ураховувати як вимоги, передбачені статтею 5 Кримінального кодексу України, так і відповідним договором. Проте слід мати на увазі, що незалежно від того, де було вчинено злочин (на території України чи поза її межами), дії винного повинні кваліфікуватись за Кримінальним законом України.

Відповідно до статті 26 Європейської конвенції про передачу кримінальних справ (1972) при прийомі в Україні кримінальної справи з іншої держави треба мати на увазі, що будь-який процесуальний акт, здійснений з метою судового розгляду в тій державі, яка передала справу, згідно з її законодавством, має таку ж законність в Україні, так само як би він був здійснений органом влади в Україні.

Відповідно до пункту 2 статті 73 Мінської конвенції держав - членів СНД про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах розслідування направленої іноземною державою справи продовжується в Україні згідно з нормами КПК України.

Якщо у справі є постанова (інший процесуальний акт) про порушення кримінальної справи, повторного порушення в Україні ця справа не потребує. В цьому випадку слідчий повинен винести постанову про зміну кваліфікації злочинних дій особи у відповідність до норм КК України. Якщо ж компетентним органом іноземної держави, яким направлено матеріали до України для здійснення кримінального переслідування, кримінальна справа не порушувалась, то слідчий зобов’язаний вирішити питання про порушення проти особи кримінальної справи та здійснити досудове слідство, після чого справу передати на розгляд суду України.

Після закінчення розслідування у справі, отриманій від правоохоронного органу іноземної держави в порядку кримінального переслідування, слідчий, який виніс у справі остаточне рішення, зобов’язаний безпосередньо повідомити про це ініціатора звернення про надання правової допомоги. У разі закриття справи або зупинення в ній слідства за підставами, передбаченими статтею 206 КПК України, слідчим надсилається копія відповідної постанови до Головного слідчого управління МВС України. Головне слідче управління про результати слідства у справі інформує Генеральну прокуратуру України для повідомлення іноземного органу, від якого надійшов запит.