наступні роки протокольна форма досудової підготовки матеріалів продовжувала розвиватись як в напрямку розширення переліку злочинів, у яких вона застосовувалась, так і в напрямку удосконалення порядку її провадження. Основоположеннями в регламентації протокольного провадження, зокрема, Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 березня 1991 року “Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу УРСР”, Положення “Про товариські суди УРСР” та Положення “Про комісії в справах неповнолітніх УРСР” і Закон України від 16 грудня 1994 року “Про внесення змін і доповнень до кримінально-процесуального кодексу України”.
Першим скасовувалось право начальника органу дізнання прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи і направляти матеріали для застосування до правопорушника заходів громадського впливу (в порядку ст.131 КПК). Другим – у виняткових випадках, в разі неможливості у 10 денний строк зібрати необхідні матеріали, прокуророві надавалось право цей строк продовжити, але не більш як до 20 днів.
Висновок по-першому питанню:
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів одержала своє існування у 1966 році Указом Президії Верховної Ради СРСР.
Нормативними актами закріплені її етапи розвитку.
Друге питання:
Порядок і строки провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів.
Правовою основою діяльності органів дізнання при провадженні протокольної форми досудової підготовки матеріалів є Конституція України, кримінально-процесуальне законодавство (зокрема ст.ст.425, 426), кримінальний кодекс України та ін.
Діяльність органу дізнання по реалізації протокольної форми досудової підготовки матеріалів може бути розпочато тільки при наявності одного із приводів до порушення кримінальної справи, перерахованих в ч.1 ст.94 КПК України і належно оформленого відповідно до вимог наказу МВС України №500 – 1991 року.
Підставами для застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів є:
Наявність достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, що входить в перелік ст.425 КПК.
Очевидність факту вчиненого злочину.
Очевидність факту вчинення злочину означає повну ясність правової кваліфікації суспільно-небезпечного діяння, встановлення і наявність правопорушника, а також неспростовних даних про злочинне діяння, коли доказування всіх його обставин не потребує слідчих дій.
Очевидність факту вчинення злочину дає органу дізнання можливість встановити всі обставини.
В ст.425 КПК вказаний перелік статей кримінального кодексу України по яких проводиться протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
Досудову підготовку матеріалів в протокольній формі здійснюють дізнавачі, дільничні і інспектори міліції, працівники карного розшуку, ВБЕЗ, ДАІ, охорона громадського порядку і ін.
Згідно ч.1 ст.426 КПК органи дізнання не пізніше 10 денного строку встановлюють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребують довідку про наявність чи відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді. У виняткових випадках, в разі неможливості у 10 денний строк зібрати необхідні матеріали, цей строк може бути продовжений відповідним прокурором, але не більше як до 20 днів.
Зміст цієї норми КПК визначає основний напрямок діяльності органу дізнання при протокольному провадженні – встановлення обставин вчиненого злочину і особи правопорушника. Безумовно, що під обставинами вчиненого злочину і особою правопорушника, про які згадується в ст.426 КПК, слід розуміти обставини, визначені ст.64 КПК.
Засоби встановлення обставин вчиненого злочину і особи правопорушника визначаються ст.426 КПК. Це:
Огляд місця події.
Огляд місця події є невідкладною слідчою дією, яку потрібно здійснювати негайно, першочергово – невчасне її проведення може призвести до втрати важливих доказів. Практика застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів свідчить на жаль про те, що цей важливий засіб збирання доказів органом дізнання використовується явно недостатньо. В той же час характер значної кількості злочинів, зазначених в ст.425 КПК (ч.1 ст.185, 186, 188, 190, 194, 202, КК України) не дає можливості повно, всебічно і об’єктивно дослідити обставини вчиненого злочину без огляду місця події.
Порядок проведення огляду місця події регламентується ст.191 КПК. Вилучені під час огляду місця події предмети і документи заносяться в протокол. Вилучені в ході огляду предмети і документи необхідно ретельно упакувати і опечатати таким чином, щоб вони не могли втратити своє доказове значення в подальшому.
2. Одержання пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб
Відбирання пояснень від правопорушника, очевидців та інших осіб є однією з основних (якщо не самою основною) процесуальних дій, яка здійснюється для встановлення необхідних обставин за протокольною формою. Питання виклику осіб для опитування, місця, часу і самого порядку відбирання пояснень не знайшли кримінально-процесуального закріплення. Тому практичні працівники, відбираючи пояснення, діють за аналогією – як під час допиту, хоча порядок опитування відрізняється від допиту.
3. Витребування довідки про наявність або відсутність судимості у правопорушника.
Витребування довідки про наявність або відсутність судимості у правопорушника – це обов’язкова процесуальна дія за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. І чим швидше вона буде виконана, тим більша можливість реалізації протокольного провадження в зазначені законом строки. Адже у випадку встановлення факту судимості у правопорушника виникає необхідність витребування додаткових даних про це. Тому довідка про наявність або відсутність повинна бути витребувана зразу ж, як тільки розпочалася досудова підготовка матеріалів.
4. Витребування характеристики з місця його роботи або навчання.
Ст. 426 КПК України визначає, що характеристика на правопорушника витребується з місця його роботи чи навчання. Однак, для отримання об’єктивних даних про особу правопорушника є потреба витребування характеристики із місця його проживання, особливо в тому разі, коли правопорушник не працює або не вчиться. Витребування характеристики, як і довідки про наявність або відсутність судимості, потребує значного часу, тому це слід робити на початку протокольного провадження. Щоб своєчасно отримати ту чи іншу