осіб, що підлягають виклику до суду, з вказівкою про їх місце проживання і аркушів матеріалу, де знаходяться відомості про них; підпис особи, яка склала протокол. В цій же частині фіксується факт ознайомлення правопорушника з протоколом і зібраною кількістю матеріалів, що засвідчують підписом правопорушника.
Що стосується строків протокольної форми досудової підготовки матеріалів, то це питання потрібно вирішувати, виходячи з правил, встановлених ст.89 КПК: “Строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, добами (діями) і місцями”. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від яких починається строк. При обчисленні строку добами, строк закінчується о 24 годині останньої доби. Як відомо, процесуальну діяльність за конкретною заявою чи повідомленням про злочини, орган дізнання офіційно розпочинає з моменту реєстрації такої заяви чи повідомлення. Виходячи з вимог ст.89 КПК України, початок строку протокольної форми досудової підготовки матеріалів потрібно враховувати з наступного дня після реєстрації заяви чи повідомлення про злочин.
Таким чином за матеріалами протокольної форми досудової підготовки матеріалів в обов’язковому порядку зосереджуються такі документи:
Пояснення правопорушника, очевидців та інших осіб.
Характеристика з місця роботи (навчання), місця проживання.
Матеріали про притягнення особи до адміністративної відповідальності та копії вироків суду.
Медична довідка про придатність правопорушника до праці.
Довідка з наркологічного і психоневрологічного диспансерів про перебування чи не перебування правопорушника на обліку.
Довідка про наявність або відсутність судимості у правопорушника.
Забов’язання правопорушника з’являтися до органу дізнання і суду.
Протокол про обставини вчиненого злочину.
Супровідний лист про направлення протоколу і матеріалів прокурору.
Необхідність зосередження в матеріалах протокольної форми досудової підготовки інших документів залежить в кожному конкретному випадку від виду і обставин вчиненого злочину.
До складеного протоколу приєднуються всі зібрані матеріали і список осіб, які підлягають виклику в суд, після чого все це представляється начальнику органу дізнання для вивчення і прийняття рішення.
Впевнившись в повноті і належній якості представлених матеріалів та протоколу, начальник органу дізнання затверджує протокол своїм підписом та гербовою печаткою установи, прийнявши тим самим рішення про направлення матеріалів прокурору.
Начальник органу дізнання, в залежності від проведеної дізнавачем діяльності по встановленню обставин вчиненого діяння і особи правопорушника, можуть бути прийняті й інші рішення:
про відмову в порушенні кримінальної справи;
про порушення кримінальної справи;
про повернення матеріалів дізнавачу для проведення додаткових процесуальних дій, якщо не закінчився строк протокольного провадження;
про звернення до прокурора з клопотанням про продовження строку протокольного провадження.
Після затвердження начальником органу дізнання протоколу дізнавач, всі матеріали провадження в підшитому, пронумерованому вигляді, з складеним їх описом пред’являє правопорушнику для ознайомлення. Про ознайомлення з матеріалами робиться відмітка в протоколі, яка засвідчується правопорушником. Ст.426 КПК не визначає прав правопорушника при цьому. При ознайомленні з матеріалами правопорушник має право робити виписки із матеріалів і порушувати різні клопотання, вирішення котрих буде сприяти більш повній, всебічній і об’єктивній підготовці матеріалів.
Якщо правопорушник заявив клопотання то вони повинні бути розглянуті уже прокурором чи в суді, бо законом не передбачено це під час провадження протокольної форми.
У випадку відмови правопорушника ознайомитися з матеріалами і протоколом, підписувати цей документ в ньому робиться відповідна відмітка дізнавачем чи іншим працівником. Протокол разом з матеріалами направляється ї прокурору.
Із викладеного вище випливає, що протокольна форма – це збирання матеріалів органом дізнання за вчиненим злочином, який завершується складанням протоколу про обставини вчиненого злочину. Регламентується КПК України.
Висновок по-другому питанню:
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів проводиться протягом 10 днів. В разі необхідності строк може бути продовжено прокурором ще на 10 днів і загальний строк повинен бути 20 днів.
Під час провадження протокольної форми орган дізнання проводить лише одну слідчу дію – огляд місця події.
Третє питання:
Повноваження прокурора при одержанні протоколу і матеріалів досудової підготовки.
Аналіз діяльності прокурора з моменту надходження до нього матеріалів протокольного провадження свідчить, що ця діяльність не завжди носить короткочасний характер і не завжди завершується прийняттям рішення про порушення кримінальної справи. Щоб прийняти правильне і обґрунтоване рішення, прокурор повинен ретельно вивчити всі матеріали протокольного провадження і дати їм належну оцінку.
Одержавши протокол і матеріали, прокурор перевіряє:
Чи мало місце діяння правопорушника і чи містить воно склад злочину, що входить в перелік ст.425 КПК.
Чи нема обставин, які виключають порушення кримінальної справи.
Чи повно, всебічно та об’єктивно встановлені всі обставини злочину.
Чи правильно кваліфіковані дії правопорушника за статтями кримінального кодексу.
Чи правильно складено протокол.
Чи додержані під час провадження всі інші вимоги КПК.
За результатами вивчення матеріалів протокольної форми досудової підготовки прокурор (його заступник) в межах встановленого законом строку може прийняти такі рішення:
порушує кримінальну справу;
відмовляє в порушенні кримінальної справи;
повертає матеріали органу дізнання для проведення додаткових процесуальних дій, якщо не скінчився строк провадження;
дає вказівку органу дізнання виступити з клопотанням про продовження строку протокольного провадження, продовжує цей строк.
Якщо органами дізнання дотримані всі вимоги КПК України прокурор порушує кримінальну справу.
Справи про злочини, перелічені в ст.425 КПК підлягають розгляду в суді не пізніше як у десятиденний строк з моменту надходження матеріалів.
При розгляді таких справ суд в праві повернути їх для провадження досудового слідства.
Отже, існуюча в даний час кримінально-процесуальна регламентація протокольної форми досудової підготовки матеріалів дає можливість відмітити її особливості:
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – це особливе кримінально-процесуальне провадження, що здійснюється лише органом дізнання.
Вона не є формою досудового розслідування, так як здійснюється без порушення кримінальної справи.
Проводиться за визначеними законом злочинами, що не являють великої суспільної небезпеки, вчинених в умовах очевидності.
Вона не може вважатися адміністративно-процесуальною діяльністю, бо врегульована нормами