озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя,
суспільства і держави від протиправних посягань. Вона є складовою частиною
Міністерства внутрішніх справ України і виконує адміністративну,
профілактичну, оперативно-розшукову, виконавчу та охоронну (на договірних
засадах) функції. Тому діяльність міліції регламентована не лише КПК, але й
нормами інших законів.
Для того, щоб міліція володіла процесуальним статусом органам дізнання
потрібно наявність наступних юридичних ознак:
Створення державного органу управління в передбаченому законом
порядку;
Призначення особи на посаду керівника створеного органу;
Наявність кримінально-процесуальним законом певного виду органу
уповноваженого на провадження дізнання.
Крім вказаних вище ознак, важливою ознакою потрібна наявність
юридичного факту, що дає обов’язково початок кримінального процесу. Без цієї
ознаки неможливо вести мову про кримінально-процесуальний статус, як
функціональну-правову базу діяльності органів дізнання, передбачено КПК.
Основний обсяг процесуальної діяльності в міліції здійснюють штатні
підрозділи дізнання.
Їх кримінально-процесуальна діяльність включає:
Прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про
злочини та вжиття по них необхідних заходів або вирішення питання про
порушення кримінальної справи у разі безпосереднього виявлення ознак
злочину (ст.94-100 КПК України).
2. Провадження дізнання у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини (ч.2
ст. 104 КПК України).
3.Провадження дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими (ч.1 ст.104
КПК України).
4.Досудову підготовку матеріалів у протокольній формі ( ст.425-430 КПК
України).
КПК України наділив працівників оперативних підрозділів кримінально-
процесуальною діяльністю.
Крім вище вказаних пунктів, вона включає:
Участь в окремих слідчих діях, що провадяться слідчим (ч.3 ст.114 КПК
України);
Провадження слідчих дій, що провадяться слідчим в порядку виконання
доручень слідчого або окремого доручень іншого органу дізнання (ст.114, 118
КПК України).
Отже, органи дізнання – це органи уповноважені кримінально-процесуальним
законом порушувати та розслідувати кримінальні справи у зв’язку з
інформацією, що надійшла про вчинений злочин.
Висновки по першому питанню.
Дізнання в широкому розумінні, як різна діяльність посадових осіб
органу дізнання, у вузькому, як форма досудового розслідування, що полягає у
розслідуванні кримінальних справ.
Правовою основою діяльності органів дізнання є: Конституція
України, КПК України і інші законодавчі акти, що регламентують їх діяльність.
Завдання, система та повноваження органів дізнання.
Завдання дізнання визначаються загальними завданнями кримінального
процесу.
Такими завданнями органу дізнання є:
охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які
беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття
винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний,
хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не
був покараний;
всебічне, повне і об’єктивне дослідження справи;
виявлення і усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, та
активна участь їх у профілактиці;
забезпечення відшкодування збитків завданих злочином і виконання
вироку в часині конфіскації майна;
забезпечення захисту особистої свободи особи, її майна, честі, гідності.
Інших прав і законних інтересів, а також державних інтересів і прав
юридичних осіб.
Під розкриттям злочину потрібно розуміти встановлення події злочину,
винних осіб.
Швидке розкриття злочину означає, що строки порушення кримінальної
справи, встановлення події злочину і винних осіб повинні максимально
наближатися до моменту вчинення злочину.
Повне розкриття злочину означає, що мають бути встановлені всі обставини
злочину, які входять в предмет доказування. Злочин повинен вважатися
повністю розкритим, коли будуть доказані всі обставини і встановлена
стосуються події злочину, особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, а
Повнота дослідження – повне з’ясування всіх обставин, які підлягають
доказуванню(ст. 64, 23 КПК).
Об’єктивність – аналіз компетентними посадовими особами обставин справи
у точній відповідності з дійсністю вчиненого злочину.
Виявлення і усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.
Причини і умови, які сприяли вчиненню злочину входять в предмет
доказування в кожній кримінальній справі.
При провадженні дізнання, орган дізнання зобов’язаний виявити причини і
умови, які сприяли вчиненню злочину.
Орган дізнання встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню
злочину, вносить у відповідний державний орган, громадську організацію або
службовій особі подання про вжиття заходів для усунення усіх причин і умов.
Не пізніше як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних
заходів, і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
Забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином.
Це є обов’язок органу дізнання вживати заходів д забезпечення цивільного
позову. Орган дізнання після встановлення необхідних даних про те, що
завдано розслідуваним злочином, мають вжити заходи до забезпечення
цивільного позову (ст. 29 КПК).
З прийняттям Верховною Радою України закону “Про внесення до деяких
законодавчих актів України змін і доповнень щодо вдосконалення
попереднього розслідування” від 30. 06. 93 р. дещо розширена процесуальна
діяльність органів дізнання, а саме штатних підрозділів дізнання органів
внутрішніх справ.
В умовах загострення криміналістичної обстановки та забезпечення
належного рівня розкриття та розслідування злочинів Міністром внутрішніх
справ України виданий Наказ №880 від 29 грудня 1995 р. “Про невідкладні
заходи щодо вдосконалення структури і організації діяльності штатних
підрозділів дізнання органів внутрішніх справ України”. Даним наказом
регламентовано завдання штатних підрозділів дізнання, принципи їх
діяльності, структура і повноваження.
Структура і штати підрозділів штатного дізнання.
До складу штатних підрозділів дізнання входять відділ дізнання МВС, відділи
дізнання ГУ МВС, УМВС, відділи, відділення, групи дізнання
міськрайлінорганів внутрішніх справ, а також органів внутрішніх справ на
закритих об’єктах. Структура і штати відділу дізнання МВС України
затверджуються Міністром внутрішніх справ України за поданням
начальника цього відділу, а відділів (відділень) дізнання ГУ МВС, УМВС – за
поданням начальників ГУ МВС, УМВС. Штати відділень, груп дізнання
міськрайлінорганів внутрішніх справ затверджуються начальниками УМВС,
ГУ МВС за поданням начальників цих органів відповідно до типових
штатів. Штатна чисельність відділу дізнання МВС України,
відділів(відділень) дізнання ГУ МВС, УМВС визначаються в залежності від
кількості підпорядкованих їм територіальних (лінійних) підрозділів дізнання
та навантажень на них. У відділ дізнання МВС України, відділи дізнання
ГУМВС, УМВС входять посади начальника відділу, заступника начальника
відділу, старших дізнавачів з особливих доручень, старших дізнавачів,
дізнавачів.
Аналогічна структура органів дізнання карного розшуку, дільничних
інспекторів, працівників ВЗЕСМ. Структура і штати їх регламентовані
наказами МВС України.
Цим же наказом визнаний порядок призначення керівників штатних
підрозділів дізнання.
Начальник відділу дізнання МВС України призначається і звільняється з
посади наказом міністра внутрішніх