справ України після рішення колегії
МВС України. заступник начальника відділу дізнання МВС України
призначається і звільняється з посади наказом міністра внутрішніх справ
України.
Начальники відділів /відділень/ дізнання ГУМВС, УМВС призначаються та
звільняються з посади наказом першого заступника міністра внутрішніх справ
України за поданням начальника цих ГУМВС, УМВС. Заступники
начальників відділів /відділень/ дізнання ГУМВС, УМВС призначаються на
посади і звільняються з посади наказами начальників цих ГУМВС, УМВС
тільки після погодження з начальником відділу дізнання МВС України.
Начальники відділів, відділень дізнання міськраймінорганів внутрішніх справ
та їх заступники призначаються і звільняються з посади наказами начальників
ГУМВС, УМВС за поданням начальників міськраймінорганів внутрішніх
справ і за згодою начальників відділів /відділень/ дізнання цих ГУМВС,
УМВС.
На посади керівників штатних підрозділів дізнання органів внутрішніх справ
держави призначаються громадяни України, які мають як правило вищу або
середню спеціальну юридичну освіту, необхідні професійні якості,
організаційні здібності та стаж практичної роботи в органах внутрішніх справ
не менше 3-х років.
Чисельність дізнавачів у відділі визначається виключно керівництвом
ГУМВС, УМВС в залежності від кримінальної обстановки та в межах
раціонального навантаження.
Які ж процесуальні повноваження органів дізнання?
Ці повноваження викладені в ст.103 КПК України.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових
заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб. що його скоїли.
Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє
прокурора.
Вам вже відомо, що оперативно-розшукова діяльність – це система гласних
і негласних пошукових, розвідувальних та контрозвідувальних заходів, що
провадиться із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Оперативно-розшукові заходи застосовуються насамперед органами міліції
для виявлення даних про підготовлювані або вчиненні злочини. про особу
злочинця та їх співучасників, про їх злочинні зв’язки, тощо.
Порядок застосування оперативно-розшукових заходів визначається законом
“Про оперативно-розшукову діяльність”. В ст.5 цього Закону говориться, що
оперативно-розшукова діяльність в ОВС здійснюється кримінальною та
спеціальною міліцією, оперативно-режимними підрозділами міць
позбавлення волі. Інші підрозділи ОВС не мають права здійснювати таку
діяльність.
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності органами
внутрішніх справ є:
наявність достатньої інформації про злочини, що готуються або
вчинені невстановленими особами;
осіб, які готують або вчинили злочин;
осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від
відбування кримінального покарання;
осіб, які безвісно зникли;
розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав,
організацій та окремих осіб проти України.
запити повноважених державних органів, установ та організацій про
перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної, військової та службової
потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і
держави.
Без вище вказаних підстав проводити оперативно-розшукові заходи
заборонено.
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи
та підстави для порушення кримінальної справи, проведення невідкладних
слідчих дій, для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в
кримінальній справі.
Після того як працівник, що наділений Законом правом проводити
оперативно-розшукову діяльність, здійснив перевірку за заявами та
повідомлення про злочин, складає мотивований рапорт про результати
проведеної перевірки на ім’я начальника органу дізнання. матеріали такої
перевірки має право вивчити слідчий. Якщо будуть підстави для порушення
кримінальної справи, останній порушує кримінальну справу.
В такому випадку має право порушити кримінальну справу працівник органу
дізнання.
Штатні підрозділи дізнання здійснюють свої повноваження в кримінальних
справах та матеріалах протокольного провадження незалежно від будь-якого
місцевого чи відомчого впливу, та у відповідності з КПК. Її кримінально-
процесуальна діяльність полягає у виконанні функції розслідування.
При розслідуванні кримінальних справ та протокольному провадженні
підрозділи дізнання взаємодіють з іншими службами органів внутрішніх
справ, державними установами та громадськими організаціями, керуючись
чинним законодавством та відомчими нормативними актами, а у стосунках з
компетентними органами інших держав – також міжнародними угодами
ратифікованими Україною.
Висновки по 2-му питанню:
Дізнання розглядається як кримінально-процесуальний інститут,
частина кримінального судочинства, і форма розслідування злочину.
Оперативно-розшуковою діяльністю займаються не всі органи
дізнання, а конкретні працівники наділені законним правом. Кримінально-
процесуальну діяльність працівники оперативних служб застосовують в тому
випадку коли їх уповноважить начальник органу дізнання. Для них ця діяльність
не є основною.
Робота штатних підрозділів дізнання в органах міліції полягає лише у
виконанні кримінально-процесуальної діяльності. Для них функція
розслідування є основною.
Поняття начальника органу дізнання, особи, яка провадить дізнання, їх повноваження.
У відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством(ст.
101 КПК) в системі МВС України органами дізнання є:
міліція;
начальники слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і
виховно-трудових профілакторіїв;
командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ;
органи державного пожежного нагляду.
Таким чином, органами дізнання в системі МВС України закон передбачив
відповідну установу (міліція і органи державного пожежного нагляду) і
посадову особу (начальника слідчих ізоляторів, лікувально-трудових
профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв, командири військових
частин, з’єднань, начальники військових установ).
Це означає, що правом провадження дізнання наділений керівник органу,
який приймає рішення в стадії порушення кримінальної справи та під час ї
розслідування.
Більшість вчених мають на увазі таких керівників органу:
Міністр МВС України.
Начальник Головного управління МВС України.
Начальник управління МВС України в Криму.
Начальник управління МВС України в областях.
Начальник управління МВС України в м. Києві та Севастополі.
Начальники міських, районних, лінійних відділів МВС України.
Поряд з цим посадова особа, названа в законі органом дізнання вправі
доручати провадити дізнання підлеглій посадовій особі, яка має відповідну
освіту, та практичний стаж роботи.
Кримінально-процесуальний закон, регламентуючи діяльність по
провадженню дізнання, розрізняє орган дізнання і особу, яка провадить
дізнання.
Орган дізнання представляє його керівник, наприклад начальник органу
міліції. Він має право провадити дізнання у будь-якій справі, яка віднесена до
компетенції органу дізнання, а також виконувати окремі слідчі дії. У таких
випадках він керується нормами, адресованими як органу дізнання, так і
особі, яка провалить дізнання. Начальник органу міліції, виступаючи як
начальник органу дізнання, несе повну відповідальність за якість роботи,
здійснює керівництво дізнанням, призначає осіб, які провадять дізнання по
конкретній кримінальній справі.
Кримінально-процесуальний закон, регламентуючи порядок провадження
дізнання, в одних статтях суб’єктам, уповноважених здійснювати дії або
приймати рішення, надає права і обов’язки органу дізнання (ст. 4, 23, 29, 31,
53-1, 65, 79, 94, 97 – 99-1, 100, 101, 103, 104, 106, 109, 110 КПК України), а в
інших – права і обов’язки особи, яка провадить дізнання (ст. 21, 22, 26,