50, 51, 52, 53, 60, 6, 67, 72, 77, 79 КПК України та ін.).

Про начальника органу дізнання як суб’єкта кримінально процесу

зазначається лише в одній статті (ст. 426 КПК України_, яка закріплює право

начальника органу дізнання на затвердження протоколу. У цілому ж

процесуальний стан начальника органу дізнання не отримав чіткого

визначення в законі. Тому, що закон у більшості випадків згадує лише в

цілому орган дізнання або про особу, яка провадить дізнання.

Начальник міліції як начальник органу дізнання контролює своєчасність дій

особи, яка провадить дізнання по розкриттю та попередженню злочинів,

здійснює заходи щодо найбільш повного і об’єктивного дослідження

обставин конкретної кримінальної справи. Контроль за обґрунтованістю

порушення, зупинення та закриття кримінальних справ, якістю та

дотриманням процесуальних строків провадження дізнання у кримінальних

справах та протокольної форми досудової підготовки матеріалів, а також за

законністю винесення постанов працівниками органу дізнання про відмову в

порушенні кримінальної справи.

З метою такого контролю начальник затверджує постанови про провадження

окремих слідчих дій у ході дізнання, бере безпосередню участь у слідчих

діях. Йому належить право перевірки справ, дачі вказівок особі, яка

провадить дізнання, відносно провадження слідчих та процесуальних дій,

кваліфікації злочину, передає справу від одного працівника дізнання іншому,

доручати розслідування групі працівників дізнання. Організовує службове

розслідування за фактами порушення законності в роботі працівників органу

дізнання. Вживає заходів до їх усунення та покарання винних. Забезпечує

взаємодію працівників підрозділу органу дізнання. Забезпечує контроль за

вирішенням заяв та повідомлень про злочини.

Виходячи із вище викладеного потрібно дати визначення поняття “начальник

органу дізнання”.

Отже, начальник органу дізнання – це посадова особа органу дізнання, тобто

начальник міліції, яка наділена законом правом провадити дізнання в

кримінальних справах та виконувати інші функції.

Уявлення про правовий стан особи, яка провадить дізнання, складається в

результаті аналізу норм КПК України, що визначають її права та обов’язки, а

також взаємовідносини з начальником міліції як керівником органу дізнання,

слідчим і прокурором. Маються на увазі процесуальні взаємовідносини, які

виникають у зв’язку з провадження дізнання.

Кримінально-процесуальний закон наділяє особу, яка провадить дізнання

певними правами. В ході провадження дізнання вона їх повинна реалізувати.

Згідно КПК України, особа, яка провадить дізнання, має право:

пред’явлення предметів і документів, які мають необхідність;

подання висновків;

представниками і представниками цивільного відповідача (ст. 49, 50, 51, 52

КПК);

КПК);

виїмка, затримання підозрюваного у вчиненні злочину; очна ставка; взяття

під варту, огляд, освідування, відтворення обстановки і обставин події (ст.

167, 168, 171 – 175, 184, 190, 193, 194 КПК).

Особа, яка провадить дізнання зобов’язана:

об’єктивного дослідження справи;

керуючись законом(ст. 67КПК);

(ст. 84 – 85-2 КПК);

джерел доказів (ст. 79, 83 КПК);

розслідування (ст. 121 КПК);

законом участь даної особи у справі як такої, яка провадить дізнання(ст. 60

КПК).

Особа, яка провадить дізнання не володіє тією процесуальною самостійністю,

якою володіє слідчий. Ступень процесуальної самостійності особи, яка

провадить дізнання значно менший, ніж слідчого. Постанови слідчого не

потребують затвердження (крім випадків, коли за законом необхідна санкція

прокурора), а постанови особи, яка провадить дізнання потребують

затвердження, крім постанови про об’єднання і виділення кримінальної

справи, постанови про визнання особи потерпілим, цивільним позивачем,

цивільним відповідачем їх представником, а всі інші рішення за якими

виноситься постанова, а також протокол затримання підлягають

обов’язковому затвердженню начальника органу дізнання.

Слід відрізняти особу, яка провадить дізнання і штатного дізнавача.

Особа, яка провадить дізнання може бути в ОВС, як дільничий інспектор, так

і оперуповноважений ВКР, так і оперуповноважений ВЗ ЕСП і інші (тобто

особи оперативно- начальницького складу, що мають юридичну освіту і

досвід розслідуваних кримінальних справах.

Для вказаних посадових осіб кримінально-процесуальна діяльність не є

основною, вони її виконують, коли уповноважить на це їх начальник органу

дізнання (міліції). Основна їхня діяльність для дільничих інспекторів –

адміністративна та профілактична, для оперуповноважених – оперативно-

розшукова.

А штатний дізнавач – це спеціально передбачена штатним розкладом

посадова особа органу дізнання внутрішніх справ, уповноважена здійснювати

розслідування в кримінальних справах та досудову підготовку.

Для дізнавача кримінально-процесуальна діяльність є основною. Коли він

виконує цю діяльність набуває статусу особи, я провадить дізнання. Рішення,

які приймає дізнавач обов’язково затверджує начальник органу дізнання

(міліції), крім тих, які зазначаються вище.

За вище викладеним можна дати визначення поняття “особи, яка провалить

дізнання”.

Під особою, яка провадить дізнання, слід розуміти посадову особу органу

дізнання, яка уповноважена керівником цього органу на розслідування

кримінальних справ у формі дізнання в межах компетенції, визначеної

законом,а також на провадження інших видів кримінально-процесуальної

діяльності органу дізнання.

Висновки по 3 – му питанню:

(міліції) з особою, яка провадить дізнання будуються на тій же підставі, що

начальником слідчого відділу та слідчим, і носить процесуальний характер.

дізнання складається в результаті аналізу норм КПК України.

визначення в законі (питання про обсяг і співвідношення прав начальника

міліції, як начальника органу дізнання і особи, яка провалить дізнання).

Висновки по лекції:

Україні.

кримінального процесу: начальник органу дізнання і особа, яка проводить

дізнання.