Поняття,завдання і система кримінального процесу. Кримінально-процесуальний закон.

ПЛАН

1. Поняття кримінального процесу.

2. Процесуальна форма та процесуальні гарантії.

3. Стадії кримінального процесу.

4. КримІнально-процесуальне законодавство:

поняття кримінально-процесуального права, кримінально-процесуальний закон і кримінально-процесуальні норми, чинність кримінально-процесуального закону в просторі, часі і щодо осіб.

Список використаних джерел.

1. Конституція України. Розділ 1,2,7,8.

2. Закон України "Про адвокатуру", 1992р. ВВР 1993, № 9.

3. Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.02 р.в редак. від 12.02.02 р.Голос України, від 15 лютого 2002 р.

4. ЗУ "Про прокуратуру", 1991р. Голос України, грудень, 1991р.

5. КПК України, 2003р.

6. Кримінальний процес України, 1999р. М.М.Міхеенко, В.П.Шибіко, В.Т.Нор.

7. Указ Президента України "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" від 18.02.02р. Офіційний вісник України №8 с.85.

8. В.М.Тертишник. Кримінально-процесуальне право, 2003р.,с.5-23.

9. Уголовний процес. Академия МВД СССР, 1980, с.7-20.

10. Кримінальний процес УРСР під ред.'Суско А., Ґалаґан В., 1970, с.4-10.

11. Уголовно-процесуальное законодательство в первие годи советской

власти. Землянський, К., 1972.

121 Право України № 6, 1997, с. 76-81.

13. В.Карпец. Курс советского уголовного процеса. М., 1984 г.

14. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т.1. М., 1968, с. 34-35.

15. Алексеев Н.С., Даев В., Кокарев Л. Очерк развития науки уголовного процесса. Воронеж. 1989.

16. Ларин А.М. Уголовний процесе: структура права й структура законог дательства. М., Наука, 1985р.

17. Й. Я. Файницкий. Курс уголовного судопроизводства. Санкт-Петербург,

1985.

18. М.П. Якуб. Процесуальная форма в советском уголовном судопроизвод-

стве, 1981р.

19. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: Навч. посібник // За ред. Ю.М. Грошового, Харків, 2002 р.

20. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав та свобод людини у кримінальному прцесі – Дніпропетровськ, 2002 р.

ВСТУП

Кримінальний процес належить до дисциплін, які займають центральне місце в професійній підготовці юристів різної спеціалізації. В ідеальному житті практично кожному випускнику юридичного закладу прийдеться зіткнутися з фактами злочину. Тому, глибоке вивчення кримінально-процесуального права і теорії кримінального процесу - одне із умов успішної роботи випускників, як в якості слідчих, прокурорів, суддів чи адвокатів, так І в Інших галузях правозастовчої діяльності. Важливо те, що сам кримінальний процес дозволяє поглибити уявлення про закон 1 справедливість. Тому, в курсі кримінального процесу особливу увагу видіялеться принципу презумпції невинуватості.

В наш час юристу, любому громадянину потрібно мати силу, волю, мудоість, знання для того, щоб розумно відповідати на добро добром, на зло - справедливістю. Приступивши до розгляду справи слідчий, прокурор, суддя бере на себе відповідальність за пошук правди, відповідає не тільки за помилкові дії, а й за непередбачливість, непрофесіоналізм, за практичну неспроможність до справи. Необхідно постійно збагачувати свої знання, оволодівати наукою встановлення істини, навчатися мистецтву роботи з доказами.

1-ше питання.

ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

Для відповіді на питання про поняття кримінального процесу необхідно вияснити такі суттєві ознаки як:

- суб'єкти

- мета

- завдання

- зміст

- структуру І форму кримінального процесу.

Термін "процес" означає рух, діяльність.

Мета кримінального процесу - захист прав І законних Інтересів як фізичних, так І юридичних осіб від злочинних посягань, забезпечення законності 1 справедливості при здійсненні правосуддя.

На шляху досягнення цієї мети суб'єктам процесу потрібно вирішити ряд конкретних завдань. Це те, що потрібно зробити на певному етапі процесу для досягнення мети.

ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

є:

- охорона прав та законник Інтересів фізичних І юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке І повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності І жоден невинний не був покараний;

- всебічне, повне І об'єктивне дослідження обставин справи;

- виявлення причин 1 умов, які сприяли вчиненню злочину;

- забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином

Під розкриттям злочину потрібно розуміти встановлення події злочину, винних осіб.

Швидке розкриття злочину означає, що сторони порушення кримінальної справи, встановлення події злочину І винних осіб повинні максимально наближатися до моменту вчинення злочину.

Повне розкриття злочину означає, що мають бути встановлені всі обставини злочину, які входять в предмет доказування.

Злочин повинен вважатися повністю розкритим тільки пізля набрання обвинуваченим вироком сили, а в разі відмови в попущенні КС або її закритті за обставинами, що не реабілітують цю особу -після набрання сили відповідною постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді чи ухвалою суду. Всебічність, повнота І об'єктивність дослідження обставин справи входить це є підстави для встановлення Істини.

Всебічність - це перевірка всіх версій, які будуються в стадії порушення КС, виявлення обставин, які вказують на користь підозрюваного чи обвинуваченого або викривають їх у вчиненні злочину.

Повнота дослідження - це повне з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню (ст. 64, 23, 433 КПК).

Об'єктивність - аналіз компетентними посадовими особами обставин справи у точній відповідності з дійсністю вчиненого злочину.

Виявлення причин І умов, які сприяли вчиненню злочину.

Причини І умови, які сприяли вчиненню злочину входять в предмет доказування в кожній КС.

При провадженні дізнання, досудового слідства І судового розгляду КС орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причйни І умови, які сприяли вчиненню злочину.

Орган дізнання, слідчий, прокурор встановивши причини І умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин І умов. Не пізніше як у місячний термін по поданню має бути вжито необхідних заходів І про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.

Забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином.

Це е обов'язок органів дізнання, слідчого, прокурора вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Вказані органи після встановлення достатніх даних про те,