Зміст кримінального процесу складає діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури 1 суду, а також Інших учасників процесу, направляє на вирішення вказаних завдань в боротьбі зі злочинністю

Кримінальний процес містить внутрішню 1 зовнішню форму.

Внутрішня форма - процесуальні відносини.

Процесуальні відносини - по-перше, це правові відносини між органом дізнання, особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором І судом; по-друге, це правові відносини указаних суб'єктів процесу з потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим І Іншими учасниками процесу, а також правові відносини даних учасників процесу між собою.

Зовнішня форма - це встановлений законом порядок провадження всієї системи процесуальних дій.

Сутність кримінального процесу полягає в захисті державного І суспільного устрою, прав 1 законних Інтересів фізичних та юридичних осіб від злочинних посягань. В цьому змісті кримінальний процес носить правоохоронний характер, разом з тим кримінальний процес - це діяльність по запобіганню злочинів та їх викориненню.

В кримінальному процесі можна виділити три основні елементи:

І. Кримінально-процесуальне право, що регламентує кримінально-про-цесуальну діяльність.

2. Основану на законі І Інших нормах процесуального права діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури І суду.

3. Правовідносини учасників процесу.

Історичні форми кримінального процесу.

Кримінальний процес знає такі Історичні форми:

І. Обвинувальний (змагальний) кримінальний процес.

2. Інквізаційний (слідчо-розшуковий).

3. Змішаний (континентальний).

Обвинувальний називається тому, що порушення правил І весь процес розслідування встановлюється обвинувачем (потерпілим). Розслідування по справі не ведеться, а це означає, що обвинувальний процес провадиться без попереднього слідства, збирання доказів та їх подання в суд покладатися на сторони обвинувачення 1 захисту. Обвинувач звертався безпосередньо до суду, викладав перед ним свою скаргу. Суд починав розглядати справу тільки на прохання обвинувача.

Обвинувач представляв суду своїх свідків, обвинувачений – своїх. Сторони мали право спростовувати показання свідків протилежної сторони, Після подачі всіх доказів І заключних слів сторін суд проголошував вирок.

Інквізаційний мав початок ще за часів Імператорськго Риму -диктатура цезарів. Засобами одержання показань були катування, що застосовувалися до рабів, Інших громадян (тобто не свідків) І обвинувачених.

Суть його заключалася у провадженні попереднього розслідування. Судовий розгляд І винесення вироку були доповненням. Попереднє розслідування поділялося на загальне І спеціальне.

Загальне попеведнє розслідування заключалося в тому, що особа, яка вчинила злочин, на цій стадії була запідозреною; ніяких прав на захист не мала. Допит проводився без пред'явлення обвинувачення.

Спеціальне попередне розслідування на цій стадії пред'являлося обвинувачення, проводився допит обвинуваченого. До нього застосовувалось катування. Обвинувачений зобов'язаний був давати показання.

Суд виносив обвинувальний, виправдувальний вирок І вирок про залишення обвинуваченого під підозрою. В Росії залишеного в підозрі могли заслати в Сибір.

Змішаний виник у ФранцІЇ після Державної революції. Кримінальні справи розслідували: поліція І слідчий суддя, які формально не залежали від прокурора, Кримінальний позов обвинуваченого перед слідчим суддею здійснює прокурор. Який наділений повноваженнями, що забезпечують його вплив на хід розслідування справи. КС розгдядаються гласно, усно. Діє принцип безпосередності, гласності, вільної оцінки доказів. Обвинувачений має право на захист. Кримінальний процес України змішаний (слідчо-судовий).

Поняття кримінальний процес І правосуддя близькі, але не тотожні. Правосуддя частина кримінального процесу.

Кримінальний процес - це регламентуюча реалізацію кримінального закону галузь права, а також заснована на ньому, втілена у форму правових відносин та здійснювана у встановленому законом порядку діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, а також Інших осіб, спрямована на швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних, встановлення об'єктивної Істини, забезпечення правильного застосування закону, захист суспільства та громадян від злочинних посягань та здійснення правосуддя.

Правосуддя (справедливий суд) здійснюється судом. Тільки суд може визнати людину винною у вчиненні злочину 1 встановити міру покарання. Правосуддя частина кримінального процесу. Правосуддя направлено на вирішення основного завдання - збереження правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності І кожен невинний не був покараний.

ОклемІ напрямки кримінально-процесуальної діяльності називаються кримінально-процесуальними функціями. Функція - це характерний вид діяльності, роль, призначення.

В кримінальному процесі є п'ять основних функцій:

- розслідування

- нагляд

- обвинувачення

- захист

- відправлення правосуддя.

Розслідування наплавлено на встановлення Істини по справі. Нагляд - направлена на дотримання законності. Обвинувачення направлено на публічне виклиття обвинуваченого у вчиненні злочину. Захист - це система дій направлена на спростування обвинувачення, виявлення сумнівів в обгрунтованості обвинувачення, даних вказаних на невинність або на пом'якшення обставин. Функція правосуддя направлена на всебічність дослідження всіх обставин справи, публічне дослідження всіх доказів, заведеності обвинувачення І захисну, встановлення об'єктивності Істини, законне І справедливе вирішення справи по суті.

Кримінальний процес не зводиться тільки до судового розгляду. Документу правосуддя передує досудове розслідування кримінальних справ, під час якого проводяться необхідні дії (слідчі, процесуальні) для винесення судом законного І обгрунтованого вироку.

ВИСНОВКИ ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ:

1. Кримінальний процес спрямований на захист суспільного та державного устрою, прав та законних Інтересів громадян І юридичних осіб від злочинних посягань. Він має правоохоронний характер.

2. Кримінальний процес - це активна діяльність з попередженням та викорінення злочинів.

2-ге питання.

ПРОЦЕСУАЛЬНА ФО^МА І ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

Процесуальна форма - це закріплена кримінально-процесуальним правом структура всього процесу 1 окремих його стадій, а також встановлені умови, послідовність І порядок провадження процесуальних дій.

Вона нерозривно пов'язана зі змістом, завданнями діяльності І принципами процесу. Забезпечує встановлення об'єктивної Істини. Однією Із умов надійності правосуддя -документування всієї процесуальної діяльності. Процесуальний документ відіграє роль суттєвого таланта правосуддя. Він є важливим елементом процесуальної форми. Неприпустимими є здійснення будь-яких процесуальних дій чи прийняття рішення без складання передбаченого законом процесуального документа І навпаки.