Потрібно зауважити, що судова влада має своїм завданням контролювати законність дій виконавчої влади, розглядаючи і вирішуючи претензії /скарги/ громадян та їх організації /юридичних осіб/ щодо актів /дій/ органів державного управління та їх посадових осіб. А це говорить про те, що суд України має вирішувати практично всі соціальне значущі конфлікти між суб'єктами права. Конституційні ідеї конституційних по-ложень полягають у тому, що судовий розгляд мав стати обов’язковим і універсальним методом розв’язання всього спектра соціальних конфлік-тів, в основі яких знаходиться спір про право або інші проблеми щодо застосування права. Суди можуть стати і по вині бути гарантом прав, свобод та законних інтересів людами і громадянина за умови, коли їх юрисдикція поширюється на всі правовідносини, що виникають або можуть виникати в державі.

Судова влада здійснюється спеціально створеними державою органами – судами. Структура органів судової влади це питання наступних лекцій.

Що ж означає поняття "правосуддя" /латинською мовою - "юстиція"/, якому так багато уваги приділяється в юридичній теорії і практиці і навіть присвячено спеціальний розділ Конституції України. Традиційно правосуддя визначається як розгляд і вирішення судами кримінальних цивільних те інших справ, що здійснюються в особливій процесуальній формі.

Термін “правосуддя” вчені процесуалісти, наприклад В.М.Семенов зазначає: "Під правосуддям розуміють різні судження про право осіб на підставі застосування судом закону по конкретних фактах, випадках життя".

Термін “Суд" використовують в рівному розумінні. Під ним розуміють:

конкретний судових орган;

судову систему держави;

процес здійснення правосуддя по конкретній справі;

Під терміном "суддя" розуміють:

- суддя;

- голова суду;

- заступник голови суду;

- члени суду;

- члени військового суду;

- народні засідателі;

- присяжні.

Існують і такі визначення “правосуддя”:

І. Правосуддя - форма державної діяльності, яку здійснює суд. Право-суддя здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях цивільних і кримінальних, господарських та інших справ.

2. Правосуддя - це діяльність суду, що заключається належному розгляді і вирішенні в процесуальному порядку кримінальних і цивільних справ, застосування на підставі закону державного примусу до правопорушників, з метою дотримання законності, захисту прав і інтересів громадян, юридичних осіб, охорони політичної і економічної системи та власності.

3. “Правосуддя" “право на суд", "судити про право", "судити про право застосування норм права до конкретних фактів і відносинам особливо судом.

Специфічні положення суду в системі органів держави дає можливість виділити характерні ознаки правосуддя. Таж і як:

І. Правосуддя здійснюється виключно судом. Це означає, що ніякі більше державні органи не вправі розглядати справи.

2. Правосуддя здійснюється способами вказаними в законі, а саме:––

розгляд і вирішення в судовому засіданні цивільних спорів, адміністративних справ, кримінальних справ та ін.

Таким чином, як було уже попередньо згадано суд в особливому порядку здійснює правоохоронну функцію держави і метою поновлення порушеної законності, як правило по цивільних справах та ін. Кримінальні справи в зв’язку з вчиненням злочину порушуються прокурором або орга-нами попереднього розслідування /слідчим, особою, яка проводить дізнання/.

3. Правосуддя здійснюється в точній відповідності із законом.

Тобто перш за все в застосуванні до конкретних фактичних обставин, до дій громадян норм кримінального, цивільного, адміністративного і інших галузей матеріального /на відміну від процесуального/ права. Нормами цивільного права встановлюють характер правовідносин сторін в цивільній справі. Норми кримінального права – злочинний характер діяння в кримінальній справі. Норми адміністративного права – правопорушення.

4. Здійснення правосуддя процесуальній формі.

Судова діяльність пов’язана із дослідженням фактичних даних, матеріалів, доказів, допитом осіб, для необхідного забезпечення їх пра-ва дія участі у справі. Дії суду проводяться також дія того, щоб забезпечити винесення обґрунтованого рішення. В зв'язку із цим діяльність суду за розглядом /цивільних і кримінальних/ справ строго регламентується процесуальним законодавством. Таким чином правосуддя здійснюється у встановленій законом формі - формі судового процесу. При розгляді кримінальних справ суд керується кримінально-процесуальним законодавством, розгляд і вирішення цивільних справ регулюється цивільно-процесуальним законодавством. В процесуальному законодавстві передбачені всі дії суду , права і обов’язки учасників процесу.

5. Під час здійснення правосуддя на конкретній справі лише суд може застосувати покарання. Тільки суду вирішувати право встановлення покарання або поновлення порушеного права.

Висновок по 1-му питанню.

Правосуддя України визначає форми здійснення правосуддя.

Законодавство України визначає форми здійснення законодавства.

2. Поняття, значення і характеристика демократичних принципів правосуддя.

Проблемам суду і правосуддя присвячено низку спеціальних законів /наприклад: кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України “Про Конституційний суд України" від 16 жовтня 1996 р. Закон України "Про статус суддів від 15 грудня 1992 р., але найважливіші принципи цієї діяльності закріплено в Конституції України.

Принципи правосуддя - це закріплені в законі керівні положення, що визначають найбільш важливі сторони і напрями діяльності судової влади.

Значення принципів правосуддя в тому, що вони є: керівними основами правосуддя. Сутність любого принципу виявляється в багатьох нормах і інститутах даної галузі права, інакше принципи втратили би своє першопочаткове значення, перестали би бути ідейно-політичною основою:*

зумовлюють /визначають/ розвиток і удосконалення всіх інших принципів, закріплених в галузевому законодавстві;*

Конституція дає юридичну базу для розвитку всіх принципів права;*

принципи вміщують демократичні основи;

забезпечують законність і обґрунтованість застосування судом державного примусу;*

будучи закріпленими в законі, вони виявляють нормативний характер, що і визначає їх практичне значення.

Вперше основи правосуддя були закріплені в декретах про суд. Піс-ля вони знайшли свій розвиток в багатьох законодавчих актах про судоустрій. В 1935 році основи правосуддя були сформульовані в Конституції. Вона розкрила їх зв’язок з суспільними принципами - народовлад-дя, законність, демократизм, безумовно охорона прав, інтересів і сво-бод громадянам.

Основи правосуддя передбачають єдину систему принципів, в