Деліктоздатність — це здатність нести відповідальність за вчинені правопорушення. У деяких випадках Деліктоздатність передує настанню повної дієздатності. Наприклад, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочинів вона настає з 14 років (ст. 10 КК України). Варто уваги те, що, не досягши повної дієздатності, ці особи є деліктоздатними[2].,

Передумовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільне небезпечного діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Правосуб'єктність фізичних осіб може бути:

загальною

спеціальною

індивідуальною

У конкретних правовідносинах суб'єкт може виступати як носій загальної, спеціальної та індивідуальної правосуб'єктності.

Правосуб'єктність -- юридична передумова для визнання особи носієм відповідного правового статусу.

Правосуб'єктність юридичних осіб.

Правосуб'єктність юридичних осіб (колективних суб'єктів правовідносин) — це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій: державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних (господарських) корпорацій, релігійних організацій та ін.

Юридична особа — організація, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному або третейському суді[3]. Юридична особа — це не будь-який колективний суб'єкт, а колективний суб'єкт у певній галузі діяльності — господарській, соціально-культурній, змістом якої є товарно-грошові відносини, участь у цивільному (майновому) обороті. Статусом юридичної особи комерційні і некомерційні організації наділяються за законом. Ознаки юридичної особи.

1. Організаційна єдність: має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом. Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування).

2. Наявність майна, що знаходиться в її розпорядженні (у комерційної юридичної особи — в її власності), майнова відокремленість від майна її учасників і фундаторів.

- кошторис витрат, статутний фонд і банківський рахунок).

3. Цільове призначення — створюється для певних цілей і не може діяти з іншими цілями. Комерційна юридична особа створюється для підприємницької діяльності.

4. Можливість виступати в цивільному обороті, набувати права і виконувати обов'язки від свого імені, тобто не зобов'язана звертатися за дозволом до вищої інстанції (наприклад, комерційна юридична особа може здійснювати операції, що не суперечать закону; створювати юридичні особи; обирати місце розташування).

5. Можливість бути позивачем і відповідачем у суді — звертатися з позовом на громадян, інших осіб, відповідати за боргами у разі зустрічного позову.

6. Обов'язок нести самостійну майнову відповідальність (якщо це майно закріплене за нею за правом власності).

Орган дізнання є юридичною особою і тому наділений ознаками про які ми говорили вище.

Особа, що проводить дізнання самостійно не є юридичною особою. Але коли вона виконує обов’язки по провадженню дізнання вона може здійснювати лише ті повноваження, які їй делегує начальник органу дізнання.

У зв’язку з цим особа, що проводить дізнання приймає більшість рішень лише за погодженням з начальником органу дізнання. Тому майже всі постанови особа, що проводить дізнання затверджує у начальника органу дізнання.

Виключенням є три постанови:

Про визнання особи потерпілою.

Про визнання особи цивільним позивачем.

Про визнання особи цивільним відповідачем.

Про приєднання кримінальної справи речових доказів.

Третє питання.

Кримінально-процесуальні правовідносини прокурора з начальником органу дізнання та особою, що проводить дізнання

Відповідно до Закону України „Про прокуратуру” та КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Предметом нагляду є додержання законів органами, які

проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове

слідство.

Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод,

власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних

посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність

відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної

відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які

перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення

причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій

правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і

попереднього слідства:

1) додержували передбаченого законом порядку порушення

кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки

злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування

технічних засобів, припинення та закриття справ, а також

додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги

закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин

справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують

обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його

відповідальність;

3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють

цьому, вживали заходів до їх усунення.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за

додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання

визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам

органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ,

національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах

перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного

розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор.

Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби

направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної

справи або про відмову в порушенні такої справи.

Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває

її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій,

скасовує постанову про порушення справи.

У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або

органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову

слідчого або органу дізнання і порушує справу.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і

досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів