характеризується такими об'єктивно-правовими положеннями, що випливають із ст. 4, 22, 114, 114-1, 115, 118, 121 КПК України.
Слідчий процесуально самостійний і незалежний. При провад-женні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства та про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно за винят-ком випадків, коли законом передбачено отримання санкції проку-рора або рішення суду, та несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. При виконанні своїх повноважень слідчий незалежний від будь-якого впливу, діє тільки на підставі й у межах закону і наданих йому прав.
Слідчий має право давати органам дізнання доручення та вказівки про провадження розшукових і слідчих дій та вимагати від них сприяння при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручен-ня та вказівки даються у письмовому вигляді і є для органів дізнан-ня обов'язковими.
При провадженні досудового слідства слідчий має право зна-йомитися з оперативно-пошуковими й обліковими матеріалами органів дізнання, доручати їхнім керівникам організацію оператив-но-пошукових заходів, провадження окремих процесуальних дій та іншої необхідної роботи з метою з'ясовування обставин, що мають значення для справи. Доручення даються слідчим у письмовому виді. є для органу дізнання обов'язковими і підлягають виконанню в десятиденний строк, що може бути продовжений слідчим за поданням органу дізнання. По справах про злочини, вчинені встанов-леними особами, проведення оперативно-пошукових заходів орга-нами дізнання можливе лише за погодженням цього питання зі слідчим.
Взаємодію слідчих, оперативних працівників та співробітників експертних підрозділів (експертів-криміналістів та інших) можна розглядати як засновану на законі та інших нормативних актах спільну діяльність, маючих різну компетенцію та спеціалізацію, а також різний рівень знань у галузі криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінального права та процесу суб'єктів, спрямовану на досягнення загальної мети розкриття та розсліду-вання злочинів, встановлення об'єктивної істини та забезпечення правильного застосування закону.
Слідчий — основний суб'єкт взаємодії. При цьому можлива Взаємодія слідчого з оперативним працівником та з експертом-криміналістом як з кожним окремо, так і в одній групі, яка здійснює спільну діяльність.
Аналіз законодавчої та юридичної практики дозволяє виділити такі процесуальні форми взаємодії а) слідчого з оперативним працівником — провадження оперативним працівником розшукових та слідчих дій за дорученням слідчого, спільне провадження слідчих та інших процесуальних дій; б) слідчого та експерта-криміналіста — спільне провадження слідчих та інших процесуаль-них дій, взаємодія при призначенні та провадженні експертизи.
Як бачимо, слідчі дії є найбільш універсальною формою взаємодії, дозволяють використовувати сили, засоби та можливості кожного з названих суб'єктів.
Безперечно, процесуальні форми не виключають можливості са-мостійної взаємодії оперативного працівника та експерта-криміналіста, наприклад, при виконанні контрольних закупок, по-передніх досліджень, спільного чергування слідчого, оперативного працівника та співробітника експертного підрозділу в складі слідчо-оперативної групи.